Майкл Ігнатьєв: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Політичні погляди: replaced: більше 30 років → понад 30 років
стиль
Рядок 35:
Майкл Ігнатьєв народився в родині канадської матері Елісон Грант та [[росія|російського]] батька Георгія Павловича Ігнатьєва, котрий належав до знаменитого російського [[знать|дворянського]] роду. Прабатько Майкла [[Граф (титул)|граф]] [[Павло Миколайович Ігнатьєв]] у 1907-1908 рр. був [[київ]]ським [[губернатор]]ом, на початку 20-го століття міністром освіти в уряді останнього російського царя [[Микола ІІ|Миколи ІІ]]. Після [[Жовтневий переворот|жовтневого перевороту 1917 р.]] сім'я втекла до [[Монреаль|Монреаля]]. Майкл Ігнатьєв народився в [[Торонто]] [[12 травня]] [[1947]] року. Навчався у престижному приватному [[Коледж Верхньої Канади|Коледжі Верхньої Канади]]. По закінченні середньої школи навчався у Торонтському університеті. Тут вперше зацікавився політикою, брав участь у передвиборних кампаніях [[прем'єр-міністр]]а [[П'єр Трюдо|П'єра Трюдо]]. Навчання продовжив у [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]], а [[Доктор наук|доктор]]ську ступінь отримав у [[Гарвардський університет|Гарвардському університеті]] у [[США]].
 
У [[1976]] році отримав посаду викладача [[історія|історії]] в [[Університет Британської Колумбії|Університеті Британської Кобумбії]], однак вже у [[1978]] р. йому запропонували іншу більш пристижнупрестижну посаду у [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]], де викладав до [[1984]] р. Окрім викладацької роботи у Кембриджському університеті викладав у Оксфорді, Лондонському та декількох інших престижних університетах Європи і США.
 
=== Наукова робота ===
 
У Канаді, а пізніше і в Англії почав писати статті в газетах, працювати на радіо та телебаченні. [[2000]] року отримав посаду директора [[Центр дослідження прав людини|Центру дослідження прав людини]] при Гарвардському університеті, де викладав до призначення професором Торонтського університету. Ігнатьєв здобув визнання як [[історик]] і [[письменник]], друкувався у провідних газетах і журналах Канади і США. Декілька книжок, написаних Ігнатьєвим, стали міжнародними [[бестселер]]ами та здобули призи. Найбільшого визнання здобули його праці з міжнародних відносин, проблем [[націоналізм]]у та етнічних конфліктів. Крім [[політологія|політологічних]] та історичних праць, написав [[роман (жанр)|роман]] та п'єсу. У списку американського журналу «Міжнародна політика» 100 найвпливовіших інтелектуалів сучасності посів 36 місце&nbsp;<ref>[http://www.zgroup.com.ua/article.php?articleid=590 Кращі мізки планети. Washington ProFile]</ref>.
 
=== Політична кар'єра ===
Рядок 51:
== Майкл Ігнатьєв і Україна ==
 
Сім'я Майкла Ігнатьєва має історичне коріння в [[українаУкраїна|Україні]], деякі з роду Ігнатьєвих були поховані на [[Вінничина|Вінничині]] у родовому маєтку російських графів, сам Майкл також бував в Україні, однак його ставлення до українців досить суперечливе. Ігнатьєв описав своє ставлення до українців у книзі [[Кров та приналежність (книга)|«Кров на приналежність»]], де аналізуючи історичні коріння своєї сім'ї в Україні не приховував свої негативні стереотипи. Своє ставлення до України та українців він охарактеризував, зокрема таким чином:
 
{{цитата|Українська незалежність викликає в моїй уяві селянські сорочки-вишиванки, стогін музичних інструментів, штучних козаків у жупанах і чоботях, паршивих антисемітів. Мені важко ставитися всерйоз до України не лише через своє, як космополіта, підозріле ставлення до будь-яких націоналістів. Глибоко всередині остаюсь тим, кого українці називають великоросом, — і є в мене залишки давнього російського відчуття презирства до цих «малоросів».<ref name="UG">[http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1143 Нащадок київського губернатора може стати прем'єром Канади]</ref>