Гімн України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Додано переклад гімну України з газети Нью-Йорк Таймс від 1917 р., що є суспільним надбанням США (опубліковано до 1923 р.) Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 29:
== Історія ==
{{double image|right|Coin of Ukraine Gimn A.jpg|120|Coin of Ukraine Gimn R.jpg|120|[[Державний Гімн України (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 140 річниці першого публічного виконання національного Гімну України]]}}
Створення українського [[гімн]]у бере початок з [[осінь|осені]] [[1862]] року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, [[етнограф]]а, [[фольклорист]]а та [[поет]]а, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався [[Стефан Душан|цар Душан]] і в приспіві були слова ''«срце бије и крв лије за своју слободу»'' (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»).<ref>[http://snp-miletic.narod.ru/knjiga/3.html Светозар Милетић. Србска песма]</ref> Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.<ref>[http://www.rastko.rs/cms/files/books/46cb42423a2f3.pdf Іван Ющук. Іван Франко і національно-визвольна боротьба сербів у 70-их роках XIX ст.]</ref> Деякі дослідники вважають, що на написання також
и мотиви мазурки [[Гімн Польщі|«Jeszcze Polska nie zgineła…»]], яка згодом стала польським гімном<ref>[http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка»]</ref>. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося [[Січневе повстання (1863)|січневе повстання]]). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет [[Само Томашек]] написав пісню «[[Гей, Слов'яни|Гей, Словаки]]», що була гімном [[Перша Словацька Республіка|Словаччини]] та Югославії. Поширення цього вірша серед [[Українофілія|українофільських]] гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. [[20 жовтня]] того ж року шеф жандармів [[князь]] Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського ''«за шкідливий вплив на розум простолюду»'' («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]]<ref>[http://geoknigi.com/book_view.php?id=447 Пізнавальний сайт «Географія». Павло Чубинський як географ-краєзнавець.]</ref>.
Рядок 35 ⟶ 36:
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського — у [[львів]]ському журналі «Мета», [[1863]], № 4. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами — в 1865. У 1917–1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[УНР]] та [[ЗУНР]]. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання [[Нью-Йорк Таймс|The New York Times]] опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
<blockquote><poem>
''Nay, thou art not dead, Ukraine,
''See, the glory's born again,
''And the skies, O brethen,
''Smile once more!''
''As in Springtime melts the
''So shall melt away the foe, ''And we shall be masters ''Of our homes.'' ''Soul and body, yea, our all
''Soul and body, yea, our allOffer we at freedom's call—We, whose sires were mightyCossack braves.''<ref>{{Cite news|url=http://query.nytimes.com/gst/abstract.html?res=9804E5DE173EE433A25754C1A9609C946996D6CF#|title=UKRAINE'S NEW ANTHEM.; Translation of the National Hymn Adopted by the Republic.|date=1918-06-17|work=The New York Times|issn=0362-4331|accessdate=2016-03-21}}</ref>▼
''Offer we at freedom's call—
''We, whose sires were mighty
▲''
Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського&Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка&Лисенка, у виконанні хору [[Стеценко Кирило Григорович|Стеценка]], лунали під час проголошення [[Акт Злуки|Акту Злуки]].
| |||