Евальд фон Кляйст: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, вікіфікація
Рядок 116:
Після перемоги в [[Дюнкерк]]у, німецькі війська повернули на південь, щоб закінчити розпочату кампанію. Гудеріану випала честь стати командувачем ударного угруповання, що отримала назву «танкова група Гудеріана», й мала у своєму складі його рідний 19-й моторизований корпус, посилений 39-м моторизованим корпусом генерала Рудольфа Шмідта й 41-м моторизованим корпусом генерала Рейнхарда. На другому етапі кампанії у складі «танкової групи Клейста» лишилися [[14-й моторизований корпус (Третій Рейх)|14-ий]] ([[9-а танкова дивізія (Третій Рейх)|9-а]] та [[10-а танкова дивізія (Третій Рейх)|10-а танкові]], [[9-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|9-а піхотна]], [[13-а моторизована дивізія (Третій Рейх)|13-а моторизована дивізія]] і [[полк «Гросдойчланд»]]) і [[16-й моторизований корпус (Третій Рейх)|16-ий]] генерала [[Еріх Гьопнер|Е.Гьопнер]] ([[3-я танкова дивізія (Третій Рейх)|3-я]] та [[4-а танкова дивізія (Третій Рейх)|4-а танкові]], [[33-я піхотна дивізія (Третій Рейх)|33-я]] і [[4-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|4-а піхотні дивізії]]) моторизовані корпуси і декілька окремих з'єднань.
 
Другий етап кампанії розпочався [[5 червня]] 1940 й танкові групи розпочали стрімкий наступ вглиб Франції. КращіНайкращі французькі [[Об'єднання (військова справа)|об'єднання]] були вже знищені, [[Британський експедиційний корпус (Друга світова війна)|британський експедиційний корпус]] відступив на острів. Залишки [[французька армія|французької армії]] швидко впадали в паніку. Коли [[22 червня]] [[1940]] Франція підписала капітуляцію, 16-й моторизований корпус знаходився в [[Ліон]]і й [[Сент-Етьєн]]і, [[14-й моторизований корпус (Третій Рейх)|14-й моторизований корпус]] в районі [[Бордо]], зовсім недалеко від кордону з Іспанією.
 
Вже [[15 травня]] [[1940]] за успішно проведену кампанію Евальд фон Клейст був нагороджений [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарським хрестом]] за № 15. [[19 липня]] 1940 року за результатами французької кампанії Клейст отримав чин [[генерал-полковник]]а. Після короткого перебування у складі [[Німецька окупація Франції (1940-1944)|окупаційної армії]] був переведений на схід, де Гітлер готувався до нової [[військова кампанія|військової кампанії]] на Східному фронті.
Рядок 223:
 
== Роль Евальда фон Клейста в історії ==
Евальд фон Клейст належав до старшого покоління гітлерівських [[воєначальник]]ів. Насамперед він був прусським генералом старого гарту, прихильником традицій цієї замкнутої і консервативної військової касти, просоченої наскрізь духом [[мілітаризм]]у і станових забобонів. Клейст ніколи не приховував своїх [[Монархізм|промонархичнихпромонархічних поглядів]] і відкрито висловлювався за реставрацію [[монархія|монархії]]. Негативно ставився з самого початку до нацистського режиму і не поділяв його ідеології, але тим не менше протягом багатьох років продовжував віддано служити йому, поставивши на службу [[нацизм|нацистам]] свій досвід, знання і неабиякі військові здібності. Таке роздвоєння особистості цього прусського аристократа полягало, цілком ймовірно, в тому, що його духовні і життєві принципи (прихильність ортодоксальним догмам прусського юнкерства, [[Пангерманізм|пангерманської світогляд]], прусський [[мілітаризм]] і [[консерватизм]], ворожість до будь-яких проявів демократії тощо) значною мірою знаходили відбиток у проведеній нацистським керівництвом Німеччини політиці.
 
Разом з тим Клейст ніколи не йшов на компроміс з нацистами або з кимось ще в принципових для нього питаннях, не відрізнявся, як багато хто з його колег, сліпим послуханням Гітлерові, вмів проявити характер і відстоювати свою точку зору, незважаючи ні на що. Його військові здібності і високий [[Професіоналізм (фах)|професіоналізм]] ніколи не оскаржувалися навіть Гітлером, хоча той і мав до Клейста ретельно приховану неприязнь. До певного моменту Клейст був йому потрібен.