Леон Козловський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
доповнення
Рядок 19:
| дата смерті = 11.05.1944
| місце смерті = [[Берлін]]
| династія =
| батько =
| мати =
| дружина =
| діти =
| нагороди = {{{!}}
{{!}}{{Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)}}{{!!}}{{Хрест Незалежності}}{{!!}}{{Хрест Хоробрих (Польща)}}
Рядок 35:
}}
 
Д-р '''Леон Тадеуш Козловський''' ({{lang-pl|Leon Tadeusz Kozłowski}}; *[[6 червня]] [[1892]]  р., Рембешице [[ґміна Малоґощ]] [[Єнджейовський повіт]] [[Свентокшиське воєводство]]  — [[11 травня]] [[1944]]  р., [[Берлін]]) — польський військовик, [[вчений]]-[[археолог]], [[Громадський діяч|громадсько]]-[[політичний діяч]]. [[Прем'єр-міністр Польщі]] у 1934—1935 роках.
 
== Життєпис ==
Народився у селі Рембешице ({{lang-pl|Rembieszyce}}, [[Келецький повіт]]) у родині зем'ян. Батько — Стефан, мати — його дружина Марія зі Штрасбургерів. Мав брата [[Томаш Козловський|Томаша Стефана]] (1896—1946), який втопився, рятуючи дівчину. У 1910 році склав [[Матура|матуру у]]у [[Варшава|Варшаві]]. У 1909-19101909—1910 роках був членом «Звйонзку Млодзєжи Постемповей». Навчався у [[Краківський університет|Краківському університеті]] (керівник В. Деметрікевіч), під час навчання був діяльним у пов'язаному з [[Юзеф Пілсудський|Ю. Пілсудським]] «Звйонзку Валькі Чинней», товаристві «Promień», «[[Стрілецький союз|Звйонзку Стшелецькім]]», в 1912-13 — у [[Тюбінгенський університет|Тюбінгенському]] (керівник Р. Р. Шмідт, з ним у 1914 році відвідав [[Крим]] та [[Кавказ]] з метою ознайомлення зі збірками місцевих музеїв) [[університет]]ах.
 
Під час [[Перша світова війна|першої світової війни]] служив у І полку уланів Легіонів Польських (1914-1917 1914—1917 рр.). Потім став членом [[Польська Організація Військова|Польської організації Військової]]. Восени 1917  р. виїхав для продовження студій до [[Тюбінген]]у, де 11 серпня 1918  р. захистив [[доктор наук|докторат]]. Брав участь у [[Польсько-радянська війна 1920|польсько-радянській війні]].
 
Весною 1920  р. [[габілітація|габілітувався]] як [[доцент]] «передісторії» [[Ягеллонський університет|Ягеллонського університету]]. У 1921-39, крім 1931-35 — [[професор]] [[Львівський університет|Львівського університету]] Яна Казімежа.
 
[[Файл:Grob Leona Kozlowskiego.jpg|thumb|міні|праворуч|200пкс|]]
Рядок 49:
Після того, як радянські війська захопили [[Львів]] у 1939 році, був заарештований і засуджений до смерті. Однак за домовленістю з [[Владислав Андерс|Владиславом Андерсом]] був звільнений, вступив в його армію в званні [[поручик]]а. Восени 1941 року [[дезертир]]ував і втік до [[Третій Рейх|Третього Рейху]]. Був заочно засуджений до смерті польовим судом армії Андерса.
 
У польській [[Преса|пресі]] висловлювалися непідтверджені припущення, що Козловський робив спроби сформувати [[Колабораціонізм|колабораціоністський]] «уряд» [[Польща|Польщі]], які не мали успіху -&nbsp;— [[німці]] не схильні були відновлювати незалежність Польщі в жодному випадку. Однак німці оцінили його послуги -&nbsp;— до кінця життя він одержав німецьку [[Пенсія|пенсію]], мешкав у готелі «[[Адлон (готель)|Адлон]]» в Берліні. У 1943 році брав участь в міжнародній комісії, яка розслідувала «[[Катинський розстріл]]»<ref>''Козловский Мачей'', [http://web.archive.org/web/20050510171853/http://inosmi.ru/print/219307.html Свидетель специального назначения], 2005 г. ("«Polityka"», Польша) {{ref-ru}}</ref>.
 
Помер від [[аневризм]]у серця під час авіанальоту на м. [[Берлін]]. Був похований на берлінському цвинтарі [[Кафедральний собор святої Ядвіґи|собору святої Ядвіґи]] римо-католицької парафії. Потім перепохований на [[Повонзківський цвинтар|Повонзковському цвинтарі]] [[Варшава|Варшави]].
 
== Нагороди ==
* [[Орден Відродження Польщі]]
* [[Хрест Незалежності]]
* [[Хрест Хоробрих]]
* [[Орден Христа]]
* [[Золотий Хрест Заслуг]]
* [[Пам'ятна медаль за війну 1918—1921]]
* [[Орден Заслуг (Угорщина)]]
 
{{Archaeologist-stub}}
{{poland-bio-stub}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}