Припливи та відпливи: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування 93.185.222.34 (обговорення) до зробленого Yakiv Gluck
Рядок 1:
{| border=0 cellpadding=0 cellspacing=0 align=right
|- align=center
|[[Файл:Bay of Fundy High Tide.jpg|thumb|160px|Повна вода у [[затока Фанді|затоці Фанді]].]]
|[[Файл:Bay of Fundy Low Tide.jpg|thumb|160px|Мала вода у затоці Фанді.]]
|}
 
'''Припли́ви''' та '''відпли́ви''' — періодичні підвищення й зниження рівня води [[море|морів]] та [[океан]]ів.
 
Припливи&nbsp;— результат [[гравітація|гравітаційної]] нерівномірності притягання води океанів [[Місяць (супутник)|Місяцем]] і, меншою мірою, [[Сонце]]м. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Аналогічний горб утворюється на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання [[Земля|Землі]] «горби» досягають [[Суходіл (географія)|суходолу]], настає приплив. Гравітація Сонця зумовлює аналогічний ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша<ref name=nekr>{{cite web|title=Морские приливы|author=А.В.НЕКРАСОВ|url=http://fiz.1september.ru/articlef.php?ID=200601015||archiveurl=http://www.webcitation.org/68ughMJ9C|archivedate=2012-07-05}}{{ref-ru}}</ref>.
 
Найвищий рівень води під час припливу називають «''повною водою''», а найнижчий (під час відпливу)&nbsp;— «''малою водою''»<ref>{{Книга|автор=Карпенко H.I.|назва=Рельєф морських берегів|посилання=http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1289|частина=[http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1315 Припливно-відпливні явища]|місце=Львів|видавництво= Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка|рік=2009|сторінок= 308}}</ref>.
 
== Різновиди ==
В екваторіальному та тропічному поясі припливи і відпливи здебільшого повторюються двічі на добу. Такі припливи називають ''напівдобовими''. Із наближенням до полюсів другий максимум поступово зменшується і може взагалі зникати. Такі припливи називають ''добовими''.<br/>
Більші припливи бувають під час молодика та повні, коли Місяць і Сонце розташовані майже на одній лінії з Землею, та їх сумарний гравітаційний вплив зумовлює [[сизигійний приплив]]. <br/>Під час [[фази Місяця|першої та третьої чверті Місяця]], коли горб місячної припливної хвилі збігається з улоговиною сонячної, припливи менші. Такі припливи називають ''квадратурними'' (Місяць перебуває у [[квадратура (астрономія)|квадратурі]]). Теоретично квадратурний приплив утричі менший сигізійного<ref name=karp/>.<br/>
Рядок 9 ⟶ 18:
== Висота припливів ==
 
Середня висота припливу в океані становить 0,5&nbsp;м. Такі припливи спостерігаються на океанічних островах. Для інших водойм найважливішим фактором є ступінь зв'язку зі світовим [[океан]]ом. Скажімо, у [[Балтійське море|Балтійському морі]] припливи дуже незначні, іноді&nbsp;— взагалі непомітні на тлі випадкових коливань, зумовлених вітром та іншими причинами<ref name="nekr">{{cite web|url=http://fiz.1september.ru/articlef.php?ID=200601015|title=Морские приливы|archiveurl=http://www.webcitation.org/68ughMJ9C|archivedate=2012-07-05||author=А.В.НЕКРАСОВ}}{{ref-ru}}</ref>. З іншого боку, коли океанічна припливна хвиля підходить до [[Суходіл (географія)|суходолу]], то, залежно від конфігурації дна та берегової лінії, висота припливу може перевищувати звичайну в 10—20 разів. Найвищі припливи&nbsp;— до 18 м&nbsp;— спостерігаються у [[затока Фанді|затоці Фанді]] на атлантичному узбережжі [[Північна Америка|Північної Америки]] (на кордоні між [[США]] та [[Канада|Канадою]])<ref name=karp>{{Книга|автор=Карпенко H.I.|назва=Рельєф морських берегів|посилання=http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1289|частина=[http://www.geoknigi.com/book_view.php?id=1316 Фізика припливів і відпливів. Обертаюча припливна течія, амфідромічна точка]|місце=Львів|видавництво= Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка|рік=2009|сторінок= 308}}</ref>. Найвищі припливи на узбережжі [[Європа|Європи]]&nbsp;— у [[Бретань|Бретані]]&nbsp;— сягають 13 метрів.
 
== Використання енергія припливів ==