Неізвєстний Ернст Йосипович: відмінності між версіями

Ернст навчався в школі для обдарованих дітей у [[Ленінград]]і. З початком війни [[1941]] року був евакуйований разом з учнями школи для обдарованих дітей у місто [[Самарканд]]. Навчання перервала війна. Романтично налаштований радянською [[пропаганда|пропагандою]] та книжками про героїв 17-річний Ернст пішов на фронт добровольцем, приписавши у воєнкоматі до свого віку один рік. Закінчив прискорений курс офіцерського училища льотчиків, отримав звання [[лейтенант]]а та направлення на фронт у частину ВПС. Але до фронту не доїхав — застрелив у поїзді радянського офіцера, який [[згвалтуваннязґвалтування|згвалтувавзґвалтував]] дівчину. За це військовий трибунал лишив його офіцерського звання та приговоривзасудив його до розстрілу. Він 62 дні просидів у камері смертників, після чого розстріл було замінено на службу у фронтовому [[Штрафні військові підрозділи|штрафному батальйоні]] десантників.

В одному з боїв був тяжко пораненим, його вважали мерцем і недбало скинули у льох [[морг]]у, але його стонстогін видав санітарам, що він ще живий.

НоПісля закінченнюзакінчення війни в 1947 році він поступив до Московського державноогодержавного художнього інституту імені Сурікова, де його вчителями були такі майстри як [[Манізер Матвій Генріхович|М.Г.Манізер]], [[Меркуров Сергій Дмитрович|С.Д.Меркуров]], [[Вучетич Євген Вікторович|Є.В.Вучетич]], [[Томський Микола Васильович|М.В.Томський]]. Ще студентські роботи Неізвєстного початку 1950-х років придбали державний [[Російський музей]] та [[ТретяковськаТретьяковська галерея]].

Паралельно до навчання в художньому інституті Неізвєстний поступив на [[філософ]]ський факультет [[МДУ|Московського державного університету]], де провчився повний курс. Там він дружувавдружив зіз майбутнім видатним російським [[філософ]]ом сучасності [[Мераб Мамардашвілі|Мерабом Мамардашвілі]].{{початок цитати}}— Він <Мераб Мамардашвілі> був як [[Вергілій]] в моєму [[Пекло|аду]] - водив по цьому аду і все коментував.<ref name="Одержимість>[http://mignews.com/news/interview/world/110505_140523_56276.html Эрнст Неизвестный. Одержимость как метод работы]</ref>{{кінець цитати}}

У [[1955]] році Він став членом секції скульпторів Московського відділенявідділення Спілки художників [[СРСР]] и до [[1976]] року творчо працював у [[СРСР]]. Ернст сам робив моделі власних скульптур і брав участь у їх відливанні в матеріалі. В 1962 після відвідання головою СРСР М. Хрущовим [[Відвідини Хрущовим виставки авангардистів|відомої виставки сучасних митців]], був підданий жорстокій критиці за «[[авангардизм]]». На відомій зустрічі [[Хрущов Микита Сергійович|М.Хрущова]] з молодими представниками радянської творчої інтелигенціїінтелігенції 1963 року в Кремлі, Хрущов з трибуни кремлівського Палацу з'їздів запропонував Неізвестному, як і кільком іншим відомим митцям, «покинути СРСР». Але скульптор емігрував на Захід пізніше - в 1976 році, коли тотальна [[Цензура в СРСР|компартійна цензура]] стала вже нестерпною.

Його від'їзд за кордон Радянського Союзу виявився триумфальнимтріумфальним, митця супроводжує світове визнання та слава. Одразу після отримання візи на еміграцію з СРСР, він отримав громадянство Австрії персонально від [[Федеральний канцлер Австрії|федерального канцлера]] [[Бруно Крайський|Бруно Крайського]]. Скульптор отримав не тільки громадянство, а і майстерню. Його арт-ділердилер сприяв перебуванню Ернста у Швеції, а згодом там заснували музей скульптур Неізвєстного.

Він переїздить спочатку до Швейцарії, а в [[1977]] році до [[США]], де отримує також і [[Громадянство США|американське громадянство]]. Він стає професором [[Колумбійський університет|Колумбійського університету]] та [[Університет Каліфорнії (Берклі)|університету в Берклі]] ([[Каліфорнія]]), в 1983 році його обрано професором гуманітарныхгуманітарних наук [[Орегонський університет|Орегонського університету]]. Митець багато їздить по США та інших країнах з лекціями, виставками, отримує багато міжнародних замовлень.

* бронзовойбронзова голова [[Дмитро Шостакович|Дмитра Шостаковича]] на замовлення Центру Кеннеді в Вашингтоні

* цикл «Людина крізь стіну» («Man through the Wall») на замовлення галераїгалереї Магна в Сан-Франциско, котрий присвятив історичній поразці радянського [[комунізм]]у

* модель скульптури "Нова статуя Свободи" вна честь Китаю ьата країн третього світу.

* иллюстраціїілюстрації до ювілейного видання творів [[Семюел Беккет|Семюела Беккета]].

* декілька скульптурних зображений [[розп'яття]] для [[Музеї Ватикану|музею ВатиканаВатикану]] придбав [[Папа Римський]] [[Іван Павло II]] .

* скульптура «Золота дитина» в [[Одеса|Одесі]] (брозабронза, 1994)

* почесний член [[Шведська королівська академія наук|ШведскоїШведської КоролівскоїКоролівської Академії наук]] (1986)

* член ЄвропейскоїЄвропейської Академії мистецтв, наук та гуманітарних знань. (1989)

== ВиноскиПримітки ==