Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 122:
[[1930]] року було здійснено єдиний прийом на польський акторський курс, оскільки в Києві з 1929 р. існував Польський державний театр, творчий склад якого у [[1937]]–[[1938]] рр. майже весь було репресовано, і врешті театр закрито. Натомість, 1937 року відновився масовий прийом на російський ак-торський курс.
У [[1930]] р. помирає професор М. М. Старицька. У кінці 20-х — на початку 30-х років почалася «чехарда» в керівництві інститутом: після звільнення М. О. Грінченка, з наступним його арештом з політичних причин, у [[1928]] році на посаду ректора призначили хормейстера С. М. Романюка, а у [[1932]] році його змінив (вже на посаді директора) [[Тишкевич-Азважинський Семен Петрович|С. П. Тишкевич-Азважинський]] (незважаючи на проведення ними партійної лінії, обидва були репресовані у середині 30-х років).
[[1934]] року після кількох публічних проробок було звільнено з посади професора інституту видатного театрознавця П. І. Руліна через його нібито апологетичне ставлення до О. С. Курбаса (звільненого з театру «Березіль» у [[Харків|Харкові]] наприкінці [[1933]] р. заарештованого у [[1934]] р. і розстріляного на [[Соловки|Соловках]] у [[1937]] р.) і за співробітництво з репресованим у [[1930]] р. академіком С. О. Єфремовим.
| |||