Куренівська трагедія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 51:
== Применшення масштабів катастрофи ==
Влада довгий час приховувала й применшувала масштаби та наслідки аварії. Інформація про куренівські події піддавалася жорсткій [[цензура|цензурі]], багатьох загиблих ховали на різних кладовищах у Києві та за його межами, вказуючи в документах та в написах на могилах різні дати та причини смерті. Частина тіл так і залишилася не знайденою в товщі затверділої пульпи. У повідомленні урядової комісії про розслідування причин аварії було вказано: «У районі аварії загинуло 145 чоловік». Нині точну кількість жертв катастрофи встановити практично неможливо; за оцінками київського історика [[Анісімов Олександр Леонідович|Олександра Анісімова]], це приблизно 1,5 тис. осіб. На сьогодні, завдяки кропіткій праці [[Брамський Казимир Антонович|Брамського Казимира Антоновича]] та [[Лівінська Лідія Архипівна|Лівінської Лідії Архипівни]], ми маємо точні дані лише по [[Подільське трамвайне депо#Список загиблих на робочих місцях електротранспортників під час Куренівської трагедії 1961 року|загиблих на робочих місцях електротранспортниках трамвайного депо]]<ref name="Kuren"/>.
== Офіційне розслідування ==
У таємному режимі Прокуратурою УРСР було порушено кримінальну справу, проведено слідство. Закритий суд засудив шістьох посадових осіб до тюремного ув'язнення. Згідно з висновком експертної комісії, причиною аварії названо «помилки в проекті гідровідвалів і дамби».
Незадовго до завершення слідства, що тривало близько 2,5 року, раптово помер (за офіційною версією — від інфаркту) голова міськвиконкому [[Давидов Олексій Йосипович|О.Й.Давидов]], який у [[1952]] році підписав рішення про початок скидання пульпи до [[Бабин Яр|Бабиного яру]].
== Заповнення яру після катастрофи ==
| |||