Роберто Баджо: відмінності між версіями

Юний Робі зростав дуже активним, вже з малих років він грав в [[футбол]]. Першим його [[Футбольне поле|полем]] був [[коридор]] будинку, а його суперниками були його [[брат]]и. Його батьки були зразковими [[Католицизм|католиками]], тому в сім'ї були суворі [[Релігія|релігійні]] порядки. Дітей вкладали спати рано, але винятки робилися коли по [[телевізор]]у показували футбол. Батько Роберто Фіоріндо був великим шанувальником [[Велосипедні гонки|велоспорту]]<ref name="ReferenceA">Тижневик «Футбол», №31 за 2004 р., стр.20 {{ref-ru}}</ref>, він займався ним до глибокої старості, тому намагався прищепити Роберто любов до цього спорту, але футбол для нього був на першому місці. Іноді мати силою забирала в нього [[Футбольний м'яч|м'яч]] та бутси, але він тайкомпотай забирав їх з батькової кімнати і знову біг на поле.<ref>[http://www.allabout.ru/a15816.html''AllAbout.ru:Баджо Роберто история, биографии.'']{{ref-ru}}</ref> Старші брати брали його на сусідній пустир де грали з сусідськими хлопцями.<ref>[http://www.huella.ru/select.php?idf=13957&fks=7 ''Электронный биографический справочник:РОБЕРТО БАДЖО''] {{ref-ru}}</ref> Спочатку більші хлопці виганяли малого Робі з поля, але він не здавався і біля кромки поля набивав [[Футбольний м'яч|м'яч]] та поліпшував техніку. Через деякий час коли хлопці побачили що Робі вправно працює з м’ячем його повернули на поле, де він поступово став одним з найкращих.

З [[1984]] року Роберто став беззаперечним гравцем основи команди. Його 12 голів в 29 [[Футбольний матч|матчах]] допомогли його команді вийти в [[Серія B|Серію В]]. На молодого гравця звернули увагу багато клубів [[Серія A (Італія)|Серії А]]. Президент «[[Сампдорія (футбольний клуб)|Сампдорії]]» Паоло Мантовані дуже хотів бачити Роберто в своїй команді, але «[[Віченца (футбольний клуб)|Віченца]]» просили за нього багато коштів, до того ж згодом президент потрапив в лікарню [[Хьюстон]]а і не зміг контролювати переговори.<ref>[http://footballfanat.ucoz.ru/blog/2008-07-26-47''Сайт фанатов футбола:Роберто Баджо'']{{ref-ru}}</ref> Далі вступив в переговори «[[Ювентус]]», але «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» перебила ціну конкурента і заплатила 3 мільярда лір (біля 1,5 [[мільйон]]а [[євро]]). Через 2 дні після підписання [[контракт]]у, а саме [[5 травня]] [[1985]] року, в одному з останніх [[Футбольний матч|матчів]] чемпіонату проти «[[Ріміні (футбольний клуб)|Ріміни]]» [[Арріго Саккі]], Роберто отримав важку [[Травма|травму]]. Після його голу команда вигравала 1:0, в одному з епізодів Роберто пішов в підкат. Як виявилось невдало, він розірвав хрестоподібні зв’язки правого коліна. Роберто потрапив до відомого своїми [[Хірургічна операція|операціями]] на ногах [[Франція|французького]] хірурга Жіля Буске. Він успішно зробив дуже складну [[Хірургічна операція|операцію]] на правому коліні Роберто, було накладено 220 швів. Ускладнювало становище те що в 16 років у нього виявили сильну [[Алергія|алергію]] кдо [[Анальгетики|анальгетикаманальгетиків]], що до кінця кар’єри не дозволяло зменшити [[біль]] при [[травма]]х.<ref>[http://www.peoples.ru/sport/football/badjo/index.html''Люди:Роберто Баджо'']{{ref-ru}}</ref> Після тієї [[Хірургічна операція|операції]] в нього одна нога стала більше іншої і ця травма все життя нагадувала про себе.

У тодішнього президента «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» Раньєрі Понтелло з’явилась можливість розірвати щойно підписаний [[контракт]], але він цього не зробив і повірив що Роберто поверне минулі кондиції. Влітку [[1985]] він таки перейшов до «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» і почав виснажливий та довгий процес відновлення після дуже важкої [[Травма|травми]]. Після операції Роберто втратив 12 [[кілограм]]ів і важив лише 56 [[кілограм]]ів. Багато [[Місяць (календарний)|місяців]] він займався в спортзалі по спеціальній відновлюваній програмі, доводячи себе до знемоги. З [[Понеділок|понеділка]] по [[Субота|суботу]] він проводив по два заняття на день, зосередившись лише на відновлюванні і огородившисьвідгородившись від зовнішнього світу. Поступово фізичний стан Роберто став покращуватись, він поступово збільшував навантаження і взимку [[1986]] року головний [[тренер]] команди Альдо Агроппі почав потроху виводити свого гравця на [[Футбольне поле|поле]]. Роберто взяв участь в п’яти [[Футбольний матч|матчах]] [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]], де його «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентина]]» дійшла до півфіналу.<ref>[http://www.rsssf.com/tablesi/italcuphistfull.html''RSSSF:Italy - Coppa Italia History'']{{ref-en}}</ref> В чемпіонаті ж [[тренер]] не ризикнув випустити Роберто в жодному [[Футбольний матч|матчі]], команда до кінця сезону боролася за четверте місце з «[[Торіно (футбольний клуб)|Торіно]]» і таки досягла свого, однак поділила це місце з суперником, адже набрала таку ж кількість очок.

В новому сезоні головним [[тренер]]ом став [[Шведи|швед]] [[Свен-Горан Ерікссон]]. Він вирішив що після низки серйозних [[Травма|травм]] і зіграв за 2 сезони лише 5 [[Футбольний матч|матчів]] в [[Серія A (Італія)|Серії А]], Баджо не зможе грати в повну силу і вирішив його позбутися.<ref>[http://www.huella.ru/select.php?idf=13957&fks=7''Электронный биографический справочник:РОБЕРТО БАДЖО'']{{ref-ru}}</ref> Але керівництво стало на сторону Роберто і відмовила в цьому своєму [[тренер]]у. Згодом новий [[тренер]], бачачи упорнінаполегливі тренування і неабияку техніку Роберто, почав довіряти йому і випускати його на [[Футбольне поле|поле]]. Під керівництвом нового [[тренер]]а в першому сезоні Роберто став гравцем основи команди, в чемпіонаті зайняв 8 місце і зіграв 27 [[Футбольний матч|матчів]], забивши 6 голів. Грав він і в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]], де зігравши 7 [[Футбольний матч|матчів]] і забив 3 м’яча дійшов до 1/8 фіналу. Хоча фізично йому було ще дуже важко витримувати високий темп, незважаючи на молодий вік він почував себе ветераном, який дуже швидко втомлювався.

18 травня 1990 року в 13 годин 48 хвилин [[контракт]] був підписаний і Роберто Баджо офіційно став гравцем «[[Ювентус]]а».<ref>[http://www.robertobaggio.org/italian/biografia.html''robertobaggio.org:LA BIOGRAFIA DI ROBERTO BAGGIO'']{{ref-it}}</ref> Дізнавшись про перехід свого улюбленця в інший клуб сотні розлючених фанатів Фіорентини зібрались біля головного офісу Фіорентини протестуючи проти продажу Баджо. Щоб вгамувати агресивних фанатів приїхали посилені наряди поліції. Почалися грандіозні сутички та безлад. Фанати почали палити машини, бити вітрини магазинів та все що попадалося їм під руку. В той час Збірна Італії готувалась кдо Чемпіонату Світу на своїй базі Коверчано, яка знаходилась в передмісті Флоренції. Баджо викликали в команду, і він переїхав туди готуватися. Але фанати Фіорентини перейшли і туди. Вони оточили спортивну базу і взяли її в облогу.<ref>[http://www.repubblica.it/2007/02/sezioni/persone/baggio-quaranta/baggio-quaranta/baggio-quaranta.html''La Repubblica: «I quarant'anni di Roberto Baggio, un campione che manca al calcio»'']{{ref-it}}</ref> Безлад та сутички тривали декілька днів. У сутичках постраждало декілька десятків фанатів, яких було госпіталізовано, ще десятки фанатів було заарештовано. Після цього переходу фанати зненавиділи Роберто і не простили його, назвавши «Іудою».

В 23 річному віці Роберто вперше потрапив до гранда світового [[футбол]]у. В [[Турин]]і ще пам'ятали свого ідола [[Мішель Платіні|Мішеля Платіні]], який був беззаперечним лідером команди на протязі багатьох років і покладали величезні надії на Баджо, адже Роберто отримав той же 10 номер на футболці. Керівництво також після заплаченої рекордних коштів очікувало від Баджо миттєвої віддачі. [[9 серпня]] [[1990]] в [[Парма|Пармі]] проти [[Парма (футбольний клуб)|одноіменної]] команди він дебютував за «[[Ювентус]]ом», де забив переможний гол, а матч закінчився з рахунком 1:2. Перший матч в [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] проти «[[Таранто (футбольний клуб)|Таранто]]» також видався результативним для Баджо, він і там забив гол у ворота суперника. Загалом він показував непогану гру, був лідером атак, хоча грав не чистого нападника, а між нападниками і півзахистом. Бачачи гру Баджо, колишня легенда «[[Ювентус]]а» [[Мішель Платіні]] казав що Роберто не чиста десятка, яким був він, що він скоріше дев’ять з половиною. Журналісти намагалися роздмухати конфлікт, але Баджо не пішов на це і згодився з [[Мішель Платіні|Платіні]], адже він дійсно займав позицію між півзахистом та нападом, де в основному грали [[Сальваторе Скіллачі]] та [[П'єрлуїджи Казірагі]]. [[6 квітня]] [[1991]] року Баджо повернувся у [[Флоренція|Флоренцію]], але вже в якості гравця «[[Ювентус]]а». [[Ультрас|Фанати]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» пам'ятали недавній перехід свого колишнього кумира в іншу команду і тримали на нього образу. На під’їзді автобуса «[[Ювентус]]а» кдо стадіону він був закиданий гнилими овочами. Роберто вийшов в основі «[[Ювентус]]а» на гру проти «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]», а фанати на стадіоні викрикували образливі слова на його адресу. Під час матчу в ворота «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» був призначений пенальті, Баджо був штатним пенальтистом команди, але незважаючи на прохання своїх партнерів пробивати в ворота своєї колишньої команди відмовився, мотивуючи це тим що якщо він не заб’є всі будуть вважати що він це зробив навмисно.<ref>[http://www.pro-paul.net/baggio/special/sportsillustrated.html ''Roberto Baggio Worlds:Sports Illustrated Article by Michael Farber'']{{ref-en}}</ref> Призначений пенальті «[[Ювентус]]» не забив, а Баджо був тут же замінений. Коли він йшов з поля до лави запасних один з [[Ультрас|фанатів]] кинув фіолетовий шарф «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» на газон, Роберто помітив його, підняв і вдяг на себе. Той матч з рахунком 1:0 виграла «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]». Після фінального свистка Роберто в філолетовим шарфом на шиї пішов до трибун з [[Ультрас|фанатами]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» та почав їм аплодувати, бачачи це частина [[Ультрас|фанів]] «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентини]]» почала аплодувати, але більшість продовжувала свистіти і кричати прокльони. В тому сезоні команду тренував Луїджі Майфреді, під його керівництвом «[[Ювентус]]» демонстрував невиразну гру і команда була далекою від боротьби за чемпіонство. У всіх проблемах фанати і керівництво «[[Ювентус]]а» звинувачувало головного [[тренер]]а Майфреді, та гравця за якого були заплачені великі кошти - Роберто Баджо. До того ж враховуваючи дії Роберто в останньому матчі з «[[Фіорентіна (футбольний клуб)|Фіорентиною]]» він не асоцієвував себе з ювентіні. Тим не менш Баджо справно забивав у всіх турнірах в яких брав участь. В [[Серія A (Італія)|Серії А]] «[[Ювентус]]» виступив погано, зайнявши 7 місце, яке не дозволило команді в наступному сезоні виступати в єврокубках. Баджо ж забив 14 голів, став найкращим бомбардиром команди і поступився найкращому бомбардиру чемпіонату [[Джанлука Віаллі|Джанлуці Віаллі]] 5 голів. В [[Кубок Італії з футболу|Кубку Італії]] він дійшов до 1/4 фіналу, де провів 5 матчів, та забив 3 голи. В єврокубках «[[Ювентус]]» виступав в [[Кубок Кубків УЄФА|Кубку Кубків]], там в 1/2 фіналу він поступився «[[Барселона (футбольний клуб)|Барселоні]]», а Роберто показав високу результативність. Провівши 8 матчів він забив 9 голів і став найкращим бомбардиром турніру. Наприкінці сезону за незадовільний результат керівництво «[[Ювентус]]а» звільнило Луїджі Майфреді. За цей сезон Баджо і Майфреді здружилися і знайшли порозуміння.