Кемі-обинська культура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, джерела |
уточнення |
||
Рядок 6:
Більшість вчених схиляються до думки, що [[плем'я|племена]] цієї культури прийшли з [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]]. Частина племен, яка заселила Приазов'я та Подніпров'я змішалися з [[Середньостогівська культура|середньостьогівськими]] племенами і сформували на [[Лівобережна Україна|лівобережному]] півдні України нові племінні утворення з культурою змішаного характеру.
Культуру та історію цих [[Плем'я|племен]] вивчено завдяки [[археологічні дослідження|археологічним дослідженням]] нижнього шару відомого Михайлівського поселення у Нижньому [[Подніпров'я|Подніпров'ї]].
Група кавказьких племен, яка через [[Керченська протока|Керченську протоку]] проникла у [[Крим]], залишила по собі оригінальні пам'ятки, що дістали назву кемі-обинських — від
== Житло ==
Кемі-обинські [[Плем'я|племена]] проживали у невеликих [[поселення]]х, які нерідко розташовувалися на підвищеннях та на [[острів|островах]] [[річка|річок]], зокрема [[Дніпро|Дніпра]] і його [[:Категорія:Притоки Дніпра|приток]]. Поселення складалися з ряду жител [[землянка|землянкового]] типу з двосхилим [[дах]]ом, підтримуваним дерев'яними [[стовп]]ами. Крім відкритих поселень, в [[Кримські гори|гірські]] частині Криму відомі також невеликі короткочасні стоянки в [[печера]]х і [[
== Господарство ==
Рядок 19:
Як і інші енеолітичні племена, кемі-обинці користувалися в господарстві та [[побут]]і різноманітними знаряддями з [[кремінь|кременю]], [[камінь|каменю]], [[ріг|рогу]] та [[метал]]у. Оригінальними виробами з [[кістка|кістки]] були так звані [[ковзани]] та гральні кістки. З числа металевих виробів у кемі-обинських племен відомі [[шило|шила]], [[ніж|ножі]], [[сокира|сокири]], [[тесло|тесла]] та інші вироби, безсумнівно, кавказького походження.
Кемі-обинські племена виробляли [[посуд]], безсумнівно відмінний від посуду інших енеолітичних племен, що проживали на території сучасної [[Україна|України]], у тому числі горщики кількох типів, а також чаші на невисокому піддоні та на ніжках — так звані курильниці. [[глина|Глиняний]] кемі-обинський посуд був досить одноманітно і бідно [[орнамент]]ований.
== Поховання ==
Рядок 28:
До поховальної камери ставили глиняний посуд, різноманітні предмети з каменю, кістки та металу, яку згідно з віруваннями того часу могли знадобитися померлому на тому світі. Після цього поховальна камера перекривалася кам'яними плитами або дерев'яними колодами і старанно замазувалася глиною. Над похованням робився земляний насип, який нерідко обкладався камінням. Навколо центральної споруди, іноді на певній відстані, споруджувалося кам'яне коло, так званий кромлех, після чого всю споруду засипали землею.
Коли кемі-обинці хотіли особливо відзначити певну особу, на кургані встановлювали кам'яну
== Мистецтво ==
Кемі-обинські племена були творцями оригінального [[Декоративно-прикладне мистецтво|декоративно-прикладного мистецтва]], пов'язаного з оформленням та розписом поховальних камер. У них зародилася також первісна [[скульптура]], пов'язана з виготовлденням антропоформних стел — різного розміру кам'яних плит, на яких умовно позначалася голова людини, схематично зображалися окремі деталі людського обличчя та рук. На нижній частині деяких антропоформних стел інколи висічені зображення людей, тварин, а також різних знарядь праці, [[зброя|зброї]] тощо.
== Найбільші археологічні знахідки ==
Рядок 61:
{{Археологія-доробити}}
== Джерела ==
{{refbegin}}
| |||