Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької: відмінності між версіями

Два входи другого поверху вестибюлю провадять у фойє розмірами 7,5 на 35&nbsp;м, поділене арочними проходами на два менших та одне більше центральне приміщення. На північній та південній стінах змонтовано по чотири великих дзеркала, через що фойє відоме також під назвою «Дзеркальна зала». З приміщення можна вийти на лоджію головного фасаду з видом на [[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]. Над архівольтами бічних аркових проходів зали знаходяться дві алегоричні двофігурні скульптурні групи [[Війтович Петро|Петра Війтовича]]: Кохання та Ревнощі, Пиха та Материнство. У супрапортах над дзеркалами чотири алегорії пір року, виконані живописцем Марцелієм Гарасимовичем. Цей же художник виконав і символічні «Частини світу» над дзеркалами бічних частинах фойє. На стропах живописець Юліуш Зубер у видовжених форматах зобразив сцени з популярних вистав кінця [[XIX]]&nbsp;ст.: «Краков'яки і гуралі» та «Карпатські гуралі» (драматург Юзеф Коженьовський), «Відмова грецьких послів» ([[Ян Кохановський]]), «Балладина» ([[Юліуш Словацький]]). Станіслав Дембіцький є автором чотирьох дещо менших сюжетів на стропах&nbsp;— алегорії Кохання і Покори, Героїзму, Мудрості, Справедливості. На стелі знаходиться також три великих картини Дембіцького&nbsp;— «Поезія», «Музика», «Хореографія». Оформлення фойє відбувалось під загальним керівництвом Станіслава Дембіцького. У цьому йому допомагали Станіслав Батовський-Качор, Дамази Котовський, Валерій Крицінський. У [[2000-ні|2000-х]] роках у дзеркальній залі встановлено погруддя Соломії Крушельницької, Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Євгена Лисика, Ярослава Вощака виконані в бронзі [[Скакун Ярослав Іванович|Ярославом Скакуном]]<ref>''Марчук&nbsp;О.'' Галерея пам'яті особистостей у Львівській опері // [[Віче (журнал)|Віче]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;1 (72), 2012.&nbsp;— С. 72.</ref>.