Кононів Юрій Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Кононів Юрій Миколайович''' ([[24 квітня]] [[1895]], [[Київ]] — [[27 грудня]] [[1974]], [[Ірвінгтон]], США) — організатор українського театру.
{{Особа
| ім'я = Кононів Юрій Миколайович
Рядок 38 ⟶ 37:
| нагороди = {{Хрест Симона Петлюри}}
}}
'''КононівЮ́рій ЮрійМикола́йович МиколайовичКононів''' ([[24 квітня]] [[1895]], [[Київ]] — [[27 грудня]] [[1974]], [[Ірвінгтон]], США) — організатор українського театру.
 
== Життєпис ==
Народився в Києві у родині полковника 129-го Бессарабського полку Миколи Кононева та Олександри, у дівоцтві Федорович — всю родину знищили більшовики. Початкову освіту здобув у Волинській духовній школі Житомира, 1912 закінчив 5-ту гімназію у Києві.
 
Рядок 47 ⟶ 48:
Видатний актор, організатор українського театру. У сезоні 1923/1924 Кононів дебютував як актор в аматорському театрі Драматичного товариства ім. М. Садовського у таборі Щипйорно. 1924 звільнений з табору, працює в мандрівних українських театрах. 1929 як артист у складі Українського театру [[Когутяк Іван|Івана Когутяка]], в сезоні 1930/31 працював в Українському театрі [[Карабіневич Панас Сильвестрович|Панаса Карабіневича]]. 1931 — працівник Українського Подільського театру як директор, і адміністративний керівник трупи Кооперативу «Український театр» у Львові, протегованого Кооперативом [[Український народний театр імені Івана Тобілевича|Українського народного театру ім. І. Тобілевича]]. З квітня 1932 Кононів — адміністратор Українського театру під мистецьким керівництвом О. Степового. З 1934 в Українському театрі «Веселка» під керівництвом О. Тимченка. Навесні 1935 разом із дружиною Іванною Кононів — в Українському театрі [[Когутяк Іван|Івана Когутяка]].
 
У 1935 Юрій Кононів заснував Український театр. Зважаючи на те, що театр потребував коштів, він шукав різні способи утримати трупу, ставив нові популярні драми (зокрема, із репертуару «Загра­ви» — релігійна містерія «Голгота» [[Лужницький Григорій Леонідович|Г. Лужницького]]), залучав нових режисерів, запрошував визначних акторів. Найвідоміший із них був [[Чугай Павло|Павло Чугай]] — колишній актор київського [[Театр Миколи Садовського|теа­тру М. Садовського]] (1915–19191915—1919). Упродовж 1937–19391937—1939 він працював у театрі Ю. Кононева і як актор, і як режисер.
 
Підтримував і інші театри: у лютому 1939 позичав концесію Українському народному театрові ім. І. Котляревського під патронатом Кооперативу «Український театр» у Львові.
 
Восени 1939 трупу Кононіва разом із акторами театрів Когутяка, Войтовича, Крижанівського, [[Стадник Йосип Дмитрович|Стадника]] та іншими об'єднано в Український державний драматичний театр ім. І. Франка у Станіславові. У 1942–19441942—1944 театр відновився як Український театр ім. І. Франка у Станіславові, був одним з найкращих театрів Галичини.
 
У таборі переселенців Ландеку (Тіроль, Австрія) Кононіви співпрацювали із «березільцями» [[Гірняк Йосип Йосипович|Й. Гірняком]] та [[Добровольська Олімпія Остапівна|О. Добровольською]]. Кононів очолював Український музично-драматичний театр в 1945–19471945—1947 роках, працював і як актор.
 
У грудні 1949 переїхав із дружиною до США, у м. Ньюарк, штат Нью-Джерсі. Коли створено американську філію молодіжної організації Спілки української молоді, Кононів став адміністратором Оселі СУМ в Елленвілі. Був першим головою відновленого 1970 року в США Об'єднання Митців Української сцени. Багаторічний член ОУН. Від 1973 року голова контрольної комісії об'єднання і голова Видавничої комісії видання з історії українського театру «Наш театр: Книга діячів українського театрального мистецтва» (1975–19921975—1992).
 
Помер 27 грудня 1974, похований на українському цвинтарі у м. [[Сауз-Баунд-Брук]] (штат Нью-Джерсі, США).