Підсилювач заряду: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sw1972 (обговорення | внесок) Створена сторінка: Підсилювач заряду - це пристрій призначений для стикування п’єзоелектричних давачів,... |
Sw1972 (обговорення | внесок) Додано формули |
||
Рядок 1:
'''Підсилювач заряду''' - це пристрій призначений для стикування п’єзоелектричних давачів, які мають великий активний внутрішній опір, з різноманітними вимірювальними приладами. Ідея підсилювача заряду вперше була запропонована та запатентована Вальтером Кістлером у 1950 році.
[[Файл:Charge Amplifier.Connections.wiki.svg|centre|Підсилювач заряду]]
Для того, щоб звести нанівець вплив паразитної ємкості кабелю, який з’єднує давач та вхід підсилювача, використовується штучне збільшення ємності на вході підсилювача за допомогою ефекту Міллера. Лінійний підсилювач, який входить до складу підсилювача заряду, охоплений від’ємним зворотнім зв’язком через ємність C, це призводить до того, що на вході підсилювача з’являється додаткова ємність Cin = C * (K+1).▼
▲Для того, щоб звести нанівець вплив паразитної ємкості кабелю, який з’єднує давач та вхід підсилювача, використовується штучне збільшення ємності на вході підсилювача за допомогою ефекту Міллера. Лінійний підсилювач, який входить до складу підсилювача заряду, охоплений від’ємним зворотнім зв’язком через ємність <math>C</math>, це призводить до того, що на вході підсилювача з’являється додаткова ємність
У випадку ідеального підсилювача заряду напруга на виході підсилювача <math> U_{OUT}(t)</math> дорівнює відношенню заряду давача <math> Q(t)</math> до ємності зворотнього зв’язку <math> C</math>: <math> U_{OUT}(t) = {Q(t) \over C}</math>.
| |||