Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє: відмінності між версіями

Після переїзду француз поселився у місті [[Одеса]], яке російські війська захопили у ході російсько-турецької війни [[1787]]–[[1792]] років. Герцог поселився у будинку на розі сучасних вулиць [[Вулиця Рішельєвська (Одеса)|Рішельєвської]] та [[Вулиця Ланжеронівська|Ланжеронівської]]. Окрім Армана у будинку мешкало ще 14 людей: три секретарі, іноземні консули, купці, військові та його вчитель, абат де Лабдан.{{sfn|Бондаренко|2010|с=34}} [[8 жовтня]] [[1802]] року було видано указ, за яким [[Новоросійська губернія|Новоросійську губернію]] було поділено на три: [[Катеринославська губернія|Катеринославську]], [[Миколаївська губернія|Миколаївську]] та [[Таврійська губернія|Таврійську]]. Одеса опинилася у Миколаївській губернії, але через особливе значення міста йому було відведено власне [[Одеське градоначальництво|градоначальництво]]. [[9 березня]] [[1803]] року<ref name="misto.odessa.ua">{{cite web|url=http://www.misto.odessa.ua/gorod/gradonachalniki/gercog-dyuk-de-rishele|назва=Герцог Дюк Де-Ришелье (1803 по 1814 гг.)|веб-сайт=misto.odessa.ua|мовою=ru}}</ref> імператор призначив Армана Емманюеля [[Градоначальники Одеси|градоначальником]] міста.{{sfn|Бондаренко|2010|с=31}} Перед приходом герцога на посаду губернатора місто дуже страждало на нестачу води та дерева для опалювання, а доходи Одеси були значно менші за видатки міської влади.{{sfn|Бондаренко|2010|с=34}}

Місто поступово розвивалося, так за 20 років до [[1812]] року населення збільшилося у 100 разів і становило 20 тисяч осіб.{{sfn|Бондаренко|2010|с=37}} Однак саме того року в Одесі, як і в усій [[Новоросія|Новоросії]] спалахнула одна з найстрашніших хвороб людства&nbsp;— [[Чума в Одесі|чума]] і це при тому, що країна почала війну із Францією у ході [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]]. Першими померлими виявилися артисти італійської трупи, що були на гастролях в Одесі. Вони померли наприкінці липня [[1812]] року, однак правильний діагноз було встановлено лише через місяць спеціальною комісією, що її зібрав де Рішельє. Хвороба невблаганно розширювалася, так до листопада того ж року у місті померло, близько 1720 осіб, а випадки смертності через чуму охопили увесь регіон від [[Бессарабія|Бессарабії]] аж до [[Кубань|Кубані]]. У результаті цих подій у місті було введено загальний [[карантин]]: пересування було заборонене без спеціальних пропусків, а місто було на спеціальні ділянки. Однак, серед найбідніших жителів, ці заходи мало хто дотримувався. Тоді міська влада вирішила спалювати заражені будинки з усіма скарбами. Особливо хвороба не вчухала у районі [[Карантинний узвіз|Карантинного]] та [[ВоєннийВійськовий узвіз|ВоєнногоВійськового узвозів]]. І тільки у лютому [[1813]] року Одеса позбулася чуми і була оголошена «благополучним містом». Усього під час епідемії загинуло 2656 осіб, себто кожен 10-й, а одужало від хвороби лише 675 осіб. Усі померлі були поховані у братській могилі, що зветься «[[Чумна гора]]».{{sfn|Бондаренко|2010|с=40—41}}

Під кінець управління Рішельє Одесою населення міста зросло до 35 тисяч осіб, що у п'ять разів більше ніж 10 років тому. Кількість будинків зросла до 2,6 тисячі, а також постійно зводилися нові. Торговельний обіг усіх портів Чорного та [[Азовське море|Азовського морів]] становив 45 мільйонів російських рублів на рік, 25 з яких припадало на одну тільки Одесу. [[Мито|Митні збори]] становили близько 2 мільйонів на рік, що у сотні раз більше ніж 15 років тому.{{sfn|Бондаренко|2010|с=42}} Ім'ям герцога названі в Одесі [[Вулиця Рішельєвська (Одеса)|Рішельєвська вулиця]], [[Рішельєвський ліцей]], [[Дюківський сад]], що колись належав Арману-Еммануелю, а також споруджено [[Пам'ятник Арману де Рішельє (Одеса)|пам'ятник]] на його честь.