Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олег.Н (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 18:
| footnotes =
}}
ПАТ '''Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат''' — підприємство з видобутку і збагачення [[залізняк]]у Інгулецького родовища, розташованого в південній частині [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]].
З 2007 року «ІнГЗК» належить «Смарт-холдингу» російського підприємця [[Вадим Новинський|Вадима Новинського]], що входить до «[[Метінвест]] Холдинг». «Метінвест» входить до «[[System Capital Management|Систем Кепитал Менеджмент]]» [[Рінат Ахметов|Ріната Ахметова]].
==Історія==▼
9 лютого 1961 року в радянських ЗМІ повідомлялося, що у місті Кривий Ріг розпочато будівництво Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.▼
▲== Історія ==
Побудований в 1966 на базі Інгулецького родовища залізистих [[кварцит]]ів. Підприємство засновано у квітні 1965 року. 30 червня 1965-го введена в експлуатацію перша черга комбінату потужністю видобутку залізної руди у 7,2 млн т і виробництва залізнорудного [[концентрат]]у з часткою заліза 64,4 % в кількості 3,05 млн т. У 1975 році введено в експлуатацію остання 3-я черга комбінату.▼
▲9 лютого
▲Побудований в [[1966]] на базі Інгулецького родовища залізистих [[кварцит]]ів. Підприємство засновано у квітні [[1965]] року. 30 червня 1965-го введена в експлуатацію перша черга комбінату потужністю видобутку залізної руди у 7,2 млн т і виробництва
Включає [[кар'єр]], дробарну і [[Збагачувальна фабрика|збагачувальну]] фабрики, корпус сушки концентрату, залізничні та автомобільний цехи і інш.▼
▲Включає [[кар'єр]], [[Дробильно-сортувальна фабрика|дробарну]] і [[Збагачувальна фабрика|збагачувальну]] фабрики, корпус сушки [[Залізорудний концентрат|концентрату]], залізничні та автомобільний цехи і інш.
Інгулецьке родовище розташоване в південній частині [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]] і представлене пластовим покладом (потужність від 100 до 1000 м, довжина 2,5 км, ширина 1,2 км). У геологічній будові родовища беруть участь породи криворізької серії (граніти і залізисті [[кварцит]]и протерозою), перекриті осадовими породами — глинами, піском, вапняками кайнозою. Потужність перекриваючих порід 30-40 м. За мінералогічним складом розрізняють руди силікатно-магнетитові, магнетитові, магнетито-силікатні роговики, магнетитові і гематито-магнетитові джеспіліти. Запаси руди Інгулецького родовища бл. 1,6 млрд т при середньому вмісті Fe 32,4 %. ▼
▲Інгулецьке родовище розташоване в південній частині [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного басейну]] і представлене пластовим покладом (потужність від 100 до 1000 м, довжина 2,5 км, ширина 1,2 км). У геологічній будові родовища беруть участь породи криворізької серії (граніти і залізисті [[кварцит]]и протерозою), перекриті осадовими породами — глинами, піском, вапняками кайнозою. Потужність перекриваючих порід 30-40 м. За мінералогічним складом розрізняють руди силікатно-магнетитові, магнетитові, магнетито-силікатні роговики, магнетитові і гематито-магнетитові джеспіліти. Запаси руди Інгулецького родовища бл. 1,6 млрд т при середньому вмісті Fe 32,4 %.
Розробка родовища ведеться кар'єрним способом. При відкритих роботах розкриття родовища здійснюють постійними внутрішніми траншеями. Система розробки — транспортна з вивезенням пустих порід у зовнішні відвали. Глибина кар'єру 220 м (проектна 500 м). Розкриття — вертикальними стовбурами.▼
▲Розробка родовища ведеться кар'єрним способом. При відкритих роботах розкриття родовища здійснюють постійними внутрішніми траншеями. Система розробки — транспортна з вивезенням пустих порід у зовнішні відвали. Глибина кар'єру
Система розробки поповерхове обвалення з відбійкою руди веєрними свердловинами. Використовується повторна розробка раніше втрачених руд. Гірничотранспортне обладнання — прохідницькі комплекси, бурові каретки, вантажні машини, контактні електровози. Вилучення руди в процесі видобутку — 98 %, розубожування — 2 %. Збагачення багатих руд-сортуванням, бідних (залізисті [[кварцит]]и) — методом мокрої [[Магнітна сепарація|магнітної сепарації]]. Вилучення заліза при збагаченні 88 %. Окиснені [[залізисті кварцити]], що попутно добуваються складуються окремо. Розкривні породи використовуються для будівництва гребель, виробництва щебеню.
Рядок 36 ⟶ 37:
'''На початку XXI ст.''' сировинною базою комбінату є залізисті [[кварцит]]и [[Інгулецьке залізорудне родовище|Інгулецького родовища]], що знаходяться у південній частині Криворізького залізорудного басейну. Родовища відробляються відкритим способом, максимальний розмір куска підірваної руди 1200 мм. Стан запасів на 01.01.2003 р. по кар'єрам ІнГЗКа: розкритих запасів 196,7 млн т, підготовлених до розкриття 25,4 млн т, готових до виїмки 7,9 млн т, забезпеченість до виїмки запасами 2,9 млн т сировини на місяць. В середньому ІнГЗКа видобуває 30,7 млн т руди на рік. Основним методом збагачення є магнітний у слабкому полі. Технологічна схема збагачувальних фабрик № 1, 2 включає 4 стадії підроблення, 3 стадії подрібнення і 4-5 стадій магнітної сепарації. У кожній стадії отримуються відходи, а промпродукт переробляється далі. Як операція попереднього збагачення застосовується суха магнітна сепарація у слабкому полі. На фабриці № 3 застосована схема самопомелу руди; передбачено дроблення сировини до 300 мм, дві стадії подрібнення і три стадії магнітної сепарації, що виконується в 2-3 прийоми. В цілому по комбінату у результаті повного циклу збагачення із руди з масовою часткою загального заліза (Fe <sub>заг</sub>) 32,6-36,7 % отримують концентрат з масовою часткою Fe <sub>заг</sub> 63,8-63,9 %, вологістю бл. 10 %. Руди належать до категорії важко збагачувальних. З метою доводки концентрату до високоякісних сортів на комбінаті введена перша черга [[Флотація|флотації]] магнетитового промпродукту. В середньому на рік комбінатом випускається біля 12,4 млн т концентрату. На комбінаті встановлені дробарки типу ККД 1500/180; КРД 900/100; КСД 2200; КМД 2200; на збагачувальних фабриках — млини МШР 3,6 х 4,0; МШР 4,5 х 5,0; МШЦ 3,6 х 5,5; магнітні сепаратори типу ПБМ-120/300; вакуум фільтри Ду-100. Питомі витрати електроенергії станом на 01.01.2003 р. на 1 т концентрату 140,8 кВтּгод. Перспективний проект — застосування флотації, як методу дозбагачення концентрату на повну потужність комбінату, поряд з реорганізацією і переоснащенням збагачувального виробництва для підвищення якості товарної продукції, можливість будівництва на комбінаті потужностей з прямого відновлення сталі.
Видобуток у
== Джерела ==
* {{ГЕС3}}
* [http://www.history.org.ua/?hrono Інститут історії України]
[[Категорія:ГЗК Кривого Рогу]]
[[Категорія:Підприємства Кривого Рогу]]
| |||