Вікіпедія

Нестеров Петро Миколайович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стиль
Рядок 38:
Тривала служба Нестерова на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] (понад три роки) давала право на так само тривалу відпустку. У Нижньому Новгороді він заприятелював зі студентом Петром Соколовим — майбутнім відомим фахівцем із фотограмметрії та аерофотозйомки. Вони захопилися побудовою [[планер]]а, на якому Нестеров у серпні [[1911]] року здійснив перші польоти. Наступного року він закінчив офіцерську повітроплавальну школу в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]], літав на сферичних аеростатах і домігся зарахування до військово-авіаційної школи в [[Гатчина|Гатчині]]. 5 жовтня 1912 року на літаку-біплані «Фарман» склав іспит на звання військового льотчика. У характеристиці зазначалося, що «[[поручник]] П. М. Нестеров закінчив школу за першим розрядом, вимогливий до себе, ініціативний, рішучий та, крім того, має видатні якості дослідника й експериментатора».
 
У [[Варшава|Варшаві]] з жовтня 1912 по лютий 1913 року на Мокотовському літовищілетовищі тренувався на літаку «Ньюпор-IV». Цей [[моноплан]] надходив на озброєння російської армії. [[26 квітня]] 1913 року поручник П. Нестеров почав виконувати обов'язки начальника ХІXI корпусного загону 3-ї авіаційної роти в [[Київ|Києві]], яка розміщувалася на Печерську й базувалася на Сирецькому військовому літовищілетовищі.
 
Нестеров із родиною оселився на Печерську, на Московській вулиці, 5. Двічі на тиждень там збиралося численне товариство, точилися дискусії про авіацію, літературу, мистецтво, лунала фортепіанна музика. Цілком природно співали українських пісень. Це не кон'юнктурна подробиця — в тодішньому київському інтелігентно-демократичному середовищі українська тема була звичайним явищем. Той рік життя Нестерова в Києві став періодом надзвичайно активної творчості дослідника та експериментатора.
Рядок 48:
Невдовзі й Нестеров стає активним членом Київського товариства повітроплавання. На початку жовтня 1913 року він здійснив випробувальний політ на «повітряній мотоциклетці» з двигуном лише в 15 к. с. конструкції Євгена Касьяненка. Згодом випробував біплан «№ 3» київського конструктора Олександра Карпеки.
 
Передбачаючи різнопланові можливості авіації на війні, як-от розвідка, фотографування та бомбардування, повітряні бої, Нестеров провадив цікаві експерименти. У липні 1913 року під час великих артилерійських стрільб частин КВО на Дарницькому полігоні з ініціативи Нестерова ХІXI авіазагін уперше взяв участь у таких навчаннях. Було запропоновано й досліджено кілька способів указання цілей, коригування вогню тощо. Справжній новатор, Нестеров постійно вдосконалювався в пілотуванні, передавав свій досвід підлеглим. Він здійснив без попередньої підготовки переліт за маршрутом Київ — Остер — Ніжин — Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних з повітря, не підготовлених заздалегідь майданчиках. На літаку Нестерова був також кінооператор фірми Антона Шанцера [[Добржанський Володимир Пантелеймонович|Володимир Добржанський]] з камерою. Відзнятий ним 30-хвилинний фільм кілька днів із великим успіхом демонструвався в кращомунайкращому київському кінотеатрі А. Шанцера на [[Хрещатик]]у, 38. Усе літо Нестеров тренувався, прагнучи здійснити вертикальний політ замкненим колом — так звану «мертву петлю». Ніхто з авіаторів на це ще не наважувався. Лише француз Адольф Пеґу, льотчик-випробувач фірми «Блеріо», виконав фігуру, схожу на літеру «S».
 
=== Розробки Нестерова ===
Рядок 58:
 
=== Петля Нестерова ===
27 серпня ([[9 вересня]]) [[1913]] року о 18 годині 10 хвилин Нестеров на новенькому літаку «Ньюпор»-IV виробництва московського заводу «Дукс», із двигуном потужністю 70 к. с., піднявся над Сирецьким військовим літовищемлетовищем і на висоті 600 метрів на очах численних глядачів уперше у світі здійснив знамениту «мертву петлю», що згодом стала називатися «петлею Нестерова».
 
Того ж вечора в Петербург відправили офіційну телеграму за підписами десяти свідків — військових льотчиків, лікаря та комісара Всеросійського аероклубу в Києві. З Петербурга кореспондент паризької газети Matin одразу ж телеграфував про подію до Франції. Наступного дня одночасно з російськими газетами Matin подала першу інформацію про «мертву петлю» і попросила київського авіатора докладно написати про свій політ. Нестеров так само телеграфом подав статтю, що 30 серпня (які темпи!) була надрукована в газеті Matin. Прочитавши цю публікацію, А. Пеґу через 12 днів повторив політ Нестерова, а потім став виступати з ним перед публікою мало не щодня.
Рядок 93:
Радянська влада вирішила перетворити на парк старовинне аристократичне кладовище на Аскольдовій могилі, дозволивши родичам перепоховати тлін померлих. Деякі перепоховання здійснювалися за державний кошт. 1938 року заходилися перепоховувати і П. Нестерова. Могильний хрест на його могилі не зберігся, тож розкопали іншу, в якій лежав офіцер у чоботях із [[кокарда]]ми. Старий київський фотограф, який пам'ятав, що авіатора ховали невзутим (М. Бонч-Бруєвич писав, що Нестеров «не встиг узутися»!), наполіг, аби пошуки продовжили, орієнтуючись на сусідні пам'ятники, зафіксовані на світлині. Так було виявлено труну, в якій лежав штабс-капітан у… шкарпетках. Його поховали на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському цивільному цвинтарі]] (ділянка № 13-1, ряд 2, місце 6).
 
Із часом повітряний пілотаж, включно з «петлею Нестерова», став звичним явищем. Повітряний таран — відчайдушний вчинок, останню можливість здолати ворога, коли скінчилися набої, — багато разів застосовували радянські льотчики в роки Другої світової. Пам'ять про Петра Нестерова увічнили в Києві меморіальною дошкою на Московській вулиці, 5, у назві вулиці — там, де колись було Сирецьке військове, а потім — цивільне літовищелетовище. На могилі героя встановили пам'ятник; на полі біля с. Воля-Висоцька та на терені Київського авіаційного заводу (АНТК ім. О. Антонова) — пам'ятні знаки.
 
== Сім'я ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Нестеров_Петро_Миколайович