Стародавня Греція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
стиль |
||
Рядок 94:
Діти Кроноса — боги на чолі із [[Зевс]]ом у суворій сутичці з титанами отримали перемогу і розділили владу над світом.
Гора [[Олімп]] вважалася помешканням дванадцяти верховних богів на чолі із Зевсом. Громовержець Зевс став царем богів і людей, [[Посейдон]] — морів, джерел і вод, [[Аїд]] — похмурого підземного царства. [[Гера]] — дружина Зевса — була
Згідно з міфом, Афіна з'явилася з голови Зевса у повному бойовому вбранні — у шоломі і панцирі. Богом війни був [[Арес]]. [[Гермес]] — спочатку бог скотарства і пастухів, пізніше шанувався як вісник олімпійських богів, заступник мандрівників, купців, бог торгівлі, винахідник міри і пастушачої флейти. [[Артеміда]] спочатку була богинею родючості і
З античних зображень Афродіти найвідоміші: [[Афродіта Кнідська]] роботи [[Пракситель|Праксителя]] (IV століття до н. е.) і особливо [[Венера Мілоська]] (II століття до н. е.), які знаходяться у паризькому [[Лувр]]і. Чоловіком Афродіти був бог-коваль [[Гефест]]. [[Діоніс]] — найвеселіший серед богів, заступник виноградарів і виноробів, йому присвячувалися бучливі свята в кінці сільськогосподарського року — ''[[Діонісії]]''. Крім [[Олімпійські боги|олімпійських богів]] існувала безліч інших (переважно — місцевих, локальних) богів, що мали свої функції.
Рядок 102:
Боги в уявленні греків володіли людським виглядом, людськими бажаннями, думками, почуттями, навіть людськими вадами і недоліками. Вони суворо карали тих, хто намагався наблизитися до них за красою, розумом і могутністю. Особливе місце займає міф про титана [[Прометей (міфологія)|Прометея]] — захисника людей від свавілля богів. Прометей викрав з Олімпу вогонь і передав його людям, за що Зевс прикував його до скелі і прирік на вічні муки. Крім міфів про богів існували легенди про [[герої]]в, найулюбленішим з яких був [[Геракл]], що здійснив дванадцять великих подвигів. Міфи і легенди про богів і героїв складалися у цілі цикли, що стали надалі джерелом сюжетів для літератури, драматургії і скульптур.
Паралельно із міфологією розвивалася культова практика — жертвопринесення і молитви, що проходили у храмах. Кожне місто мало бога — заступника. Афіна вважалася
Людяні, пройняті гармонією образи грецької міфології, стали ґрунтом для розвитку давньогрецького мистецтва. Міфологія давніх греків здійснила вирішальний вплив на формування давньоримської міфології і релігії. В епоху [[Відродження]] вона була активно включена в європейський культурний процес. Досі до неї не слабшає і науковий, і пізнавальний, і естетичний інтерес.
Рядок 188:
Найбільш довершеним архітектурним ансамблем [[класична Греція|класичної Греції]] є [[Афінський акрополь]]. Він був споруджений у другій половині V століття до н. е. в період найбільшої могутності Афін. Пагорб Акрополіс, що підноситься на 150 м над рівнем моря, здавна був фортецею, а потім місцем головних культових споруд. Однак під час перського нападу всі вони зазнали руйнування. [[Перикл]], що домігся перенесення в Афіни скарбниці [[Афінський морський союз|Афінського морського союзу]], в який входило багато давньогрецьких полісів, став ініціатором грандіозної реконструкції Акрополя. Роботами керував особистий друг Перикла — видатний скульптор [[Фідій]]. Відмінна риса цього комплексу — надзвичайна гармонічність, яка пояснюється єдністю задуму і короткими для таких масштабів термінами будівництва (біля 40 років).
Парадний вхід до Акрополя — [[Пропілеї]] — зведені архітектором [[Мнесікл]]ом. Пізніше перед ними на штучно збільшеному виступі скелі був побудований невеликий [[храм Ніки Аптерос]] (Ніки Безкрилої) — символ того, що богиня перемоги ніколи не покине місто. Головний храм Акрополя — біломармуровий [[Парфенон]] — храм Афіни Парфенос (Афіни Діви). Його архітектори — [[Іктін]] і [[Каллікрат]] — задумали і спроектували будову настільки пропорційною, що вона, виділяючись як безумовно найвеличніша споруда комплексу, при цьому своїми розмірами не тяжіє над іншими. У старовину в центрі Акрополя на постаменті, у золотих
Архітектура елліністичних полісів продовжувала грецькі традиції, але нарівні зі спорудженням храмів більше уваги стало приділятися цивільному будівництву — архітектурі театрів, гімназій, палаців елліністичних правителів. Внутрішнє і зовнішнє оформлення будівель стало багатшим і різноманітнішим. До того часу відноситься зведення таких прославлених [[Сім чудес світу|«чудес світу»]], як [[гробниця царя Мавзола]] в [[Галікарнас]]і та [[Фароський маяк]] на вході в [[Александрія|Александрійську]] гавань, храм Діонісу у Теосі — творіння [[Гермоген Прієнський|Гермогена]].
| |||