Ненецький автономний округ: відмінності між версіями

Перші поселення людей на території округу відносяться до 8 тисячоліття до н. е. ([[палеоліт]]). Багаточисельні стоянки епохи бронзи (2—1 тисячоліття до н. е.). У 5—13 століттях н. е. тут мешкали племена невстановленої етнічної приналежності, яких на [[росіяниРусь|Русі]] знали під ім'ям «печера», а [[ненці]] називали «сиртя». До цієї культури відноситься [[Ортінськоє городище]], святилища на річці Гнілкі і на острові [[Вайгач]].

[[Ненці]] мігрували на територію округу з низин ріки [[Об]] на початку 2 тисячоліття н. е. Приблизно в цей же час зачинається колонізація крайнього північного сходу Європи новгородцями. РосійськіРуські літописи відзначають залежність в 9 столітті Печори і Югри від київських князів і систематичний збір данини. Остаточне встановлення влади [[Новгород]]а над Печорою сталося в 13—[[15 століття]]х. Після приєднання [[Новгород]]а до [[Москва|Москви]] ([[1478]] р.) до [[Московська держава|Московської держави]] перейшла і територія нинішнього Ненецького автономного округу. У [[1500]] році військовою експедицією князя Семена Курбського на [[Печора|Печорі]] була закладена порубіжна фортеця [[Пустозерськ]]. Це нині неіснуюче місто протягом століть було адміністративним і торгівельним центром всіх земель від [[Мезен]]і до [[Урал]]у.

Нижню Печору і узбережжя [[Баренцеве море|Баренцева моря]] освоювали, окрім росіянрусів (поморів) і [[ненці]]в, також [[комі-зиряни]], [[комі-пермяки]] і [[комі-іжемці]]. У 18 столітті почалося заселення поморами Канінського півострова.