Заложні мерці: відмінності між версіями

 

== Поводження із заложними мерцями ==

 

Народна уява наділяла «нечистих» мерців надприродними властивостями. Проходячи повз їхні могили людина може заблукати, худоба змарніти. Під час [[Посуха|посухи]] могили поливали водою, щоб викликати [[дощ]]. Ще на початку XX століття в Росії фіксувалися випадки, коли селяни викопували заложних мерців аби перепоховати їх за кладовищем, сподіваючись таким чином припинити засуху<ref name=":0" />. Аби позбавити таких покійників здатності відвідувати живих людей, в їхні могили клали вузлик свяченого [[Мак дикий|маку-видюку]], забивали осикові кілки. Власні ж хати обсипали свяченим маком або [[льон]]ом. Робити це слід було до [[обід]]у, бо після обіду вже [[мрець]] починав ходити. Вважалося, що, на відміну від звичайних небіжчиків, душі заложних мерців не можуть з'являтися до родичів на поминки, коли за померлі душі ставлять обід. Ці мотиви виразно ілюструють вірування слов'ян і українців зокрема у [[безсмертя]] душі, її окреме існування<ref>Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.- 2-е вид./ А.&nbsp;П. Пономарьов, Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Артюх, Т.&nbsp;В.&nbsp;Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.- 256с.; іл.</ref>.