Косіор Станіслав Вікентійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Geohem (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 91.124.63.25 до зробленого Leonst |
Немає опису редагування |
||
Рядок 39:
| дата смерті = 26.2.1939
| місце смерті = [[Москва]], [[Російська РФСР]], {{USSR}}
| похований =
| партія = [[КП(б)У]]
| освіта =
| батько =
| мати =
| дружина =
| діти =
| автограф = Stanislav Kosior Signature 1934.png
| звання =
| битви =
| нагороди = {{Орден Леніна}}
}}
'''Косіо́р Станісла́в Віке́нтійович''' ({{lang-pl|Stanisław Kosior}}) ({{ДН|18|11|1889}}, [[Венґрув]], [[Російська імперія]] (нині — [[Польща]]) — {{ДС|26|2|1939}}, [[СРСР]]) — [[СРСР|радянський]] партійний діяч [[поляки|польського походження]], генеральний секретар та перший секретар ЦК КП(б)У у
[[13 січня]] [[2010]] року [[Апеляційний суд міста Києва]], здійснивши попередній розгляд кримінальної справи № 1-33/2010, порушеної [[Служба безпеки України|Службою безпеки України]] за фактом вчинення [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду в Україні в
== Біографія ==
Рядок 71:
14 липня 1928 об'єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У звільнив Лазаря Кагановича від обов'язків члена політбюро і генерального секретаря ЦК КП(б)У та обрав членом ЦК, Політбюро і генеральним секретарем ЦК КП(б)У Станіслава Косіора<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono]</ref>. У [[1928]]–[[1938]] роках — генеральний (з [[1934]] року — перший) секретар ЦК [[КП(б)У]].
У липні [[1932]] року на [[III Всеукраїнська конференція КП(б)У|III Всеукраїнській конференції КП(б)У]], добре знаючи незадовільне становище з забезпеченням населення хлібом, активно підтримав вимогу [[Каганович Лазар Мойсейович|Лазаря Кагановича]] і [[Молотов В'ячеслав Михайлович|В'ячеслава Молотова]] повністю виконати значно завищені плани хлібоздачі в Україні. За його ініціативою було створено колгоспні фонди (постанова ЦК КП(б)У від [[18 листопада]] [[1932]]). Вилучення на початку [[1933]] року цих фондів (включно з насінневими) за директивою [[Сталін Йосип|Йосипа Сталіна]] і В.Молотова і при безпосередній підтримці Станіслава Косіора, у залік виконання плану хлібозаготівель стало однією з головних причин [[Голодомор в Україні 1932-1933 років|голодомору
Косіор — безпосередній організатор політики фізичного і духовного геноциду українського народу, що виявився в ліквідації «українізації» і проведенні політики [[русифікація України|русифікації]], організації штучного [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору]] [[1932]]–[[1933]] років в Україні, розгортанні антиукраїнського [[терор]]у, фабрикуванні численних політичних процесів та масовому винищенні національної інтелігенції. Саме за часів Косіора було піддано репресіям або доведено до самогубства цілу плеяду націонал-комуністичних діячів — [[Хвильовий Микола|Миколи Хвильового]], [[Скрипник Микола Олексійович|Миколи Скрипника]]. Виступаючи на [[XVII з'їзд КП(б)У|XVII з'їзді партії]], керівник Компартії України Станіслав Косіор заявив, що «націоналістичний ухил у Комуністичній партії України… грав виняткову роль у спричиненні та поглибленні кризи в сільському господарстві». У свою чергу, шеф ОДПУ в Україні Всеволод Балицький так підсумував результати боротьби проти «антирадянських сил» у республіці: «У 1933 р. кулак ОДПУ вдарив у двох напрямах. Спочатку його удар відчули на собі куркульські петлюрівські елементи на селі, а по-друге, головні осередки націоналізму»<ref>[http://zhnyva33.narod.ru/part3.html Роберт Конквест Жнива скорботи]</ref>.
Рядок 86:
У листопаді [[2008]], після збору підписів громадян України, в [[Київ|Києві]] було знесено пам'ятник Косіору на [[Лук'янівка (Київ)|Лук'янівці]], навпроти кінотеатру «Київська Русь».<ref>[http://www.segodnya.ua/news/12095837.html Пам'ятник Косіору знесено]</ref>
Проте й донині, навіть після визнання судом<ref>[http://apcourtkiev.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=41962&cat_id=35857&search_param=%E3%EE%EB%EE%E4%EE%EC%EE%F0&searchForum=1&searchDocarch=1&searchPublishing=1 Голодомор
== Література ==
| |||