Саальське царство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 48:
 
== Піднесення ==
На тривалий час Саальське царство визнає зверхність царів Кануля. З середини 680-х років встановлюється фактична влада [[Іш-Вак-Чан-…-Ахав]], представниці династії з Південного Мутульського царства, що вийшла заміж за представника місцевої знаті: спочатку при чоловікові в якості співволодарки, потім при синові (з 693 року) [[К'ак'-Тілів-Чан-Чаак]]у як регентша. При підтримці свою Канульського царства відбувається розширення впливу Сааля. Протягом 693 року переможено невеличкі царства К'інчількаб, Tууб'аль, Б'італь. Слідом за цим розпочалася війна з Мутульським царством, в якій 695 року було одержано перемогу. Слідом за цим до військ Сааля приєдналася армія Канульського царства, але об'єднані сили вже у серпні того ж року зазнали ніщивної поразки.
 
Втім саальський правитель зумів зберегти свою військову потугу: Іш-Вак-Чан -…- Ахав продовжила свої щорічні походи. У 696 році здобута перемога над царства (назву їх ще не прочитано), 698 року вдруге переможено царство К'інчількаб, а трохи згодом того ж року — царство К'анвіц.
 
З 706 року починається новий етап військових походів. Того року було переможено царство Йооц' (північно-східний Петен). Після цього за метою поставлено підкорення царства Яша' (відоме зараз як [[Яшха]]). З ним війна почалася у 710 році. Протягом 3 місяців суперника було переможено й захоплено саме місто Яша'. Тут був посаджений представник знатного роду, бічної лінії саальських правителів. У квітні 711 року ахав К'ак'-Тілів-Чан-Чаак підпорядкував царство Сакхі ', розташоване на південь від озера Яшха. Сааль тепер контролював значну територію. Правителі Йооц'а і К'анвіца, які запанували в 712 році, визнавали К'ак'-Тілів-Чан-Чаака своїм сюзереном. Саальский вплив зберігся в царстві Tууб'aль. При цьому саальський цар скинув свою залежність від Канульського царства. В ознаменування своїх перемог цар Сааля включив до своєї титулатури епітет «вук-цук», що значило «Сім Частин», яке було стародавньою назвою всього Східного Петена.