Вікіпедія

Істрорумунська мова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DReaMrija (обговорення | внесок)
1725 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка:Мова
'''Істрорумунська мова''' (''vlåskęl, Румані'') — мова [[балкано-романська підгрупа | балкано-романської підгрупи]] [[романські мови | романських мов]] [[індоєвропейські мови | індоєвропейської сім'ї]] мов. Носії - [[істрорумуни]].
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Істрорумунська мова
| Самоназва =vlåskę límbę, vlåškę límbę
| Поширена_в= [[Хорватія]]
| Регіон=
| Кількість_мовців=близько 300 чол.
| Місце=
| Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська сім'я]]
:[[Італійські мови|Італійська група]]
::[[Романські мови|Романська група]]
:::[[Східнороманські мови|Східнороманська]]
::::'''Істрорумунська мова'''
| Державна=
| Офіційна=
| Регулює=
| ISO_639-2=roa
| ISO_639-3=ruo
| SIL=
| image = Istrorumeni aree 2.jpg
| image_width = 250px
| image_caption = Територія поширення істро-румунської мови: зелені лінії у [[1800]] році, заштриховані зони у [[1900]] році.
|}}
'''Істрорумунська мова''' — [[Східнороманські мови|східнороманська мова]], поширена в кількох селах півострову [[Істрія]], найбільшого півострова в [[Адріатичне море|Адріатичному морі]], розташованого між [[Трієстська затока|Трієстською затокою]] і бухтою [[Кварнер]], більшість якого належить [[Хорватія|Хорватії]]. Також після двох світових воєн носії істро-румунської мови оселились в [[США]], [[Канада|Канаді]], [[Австралія|Австралії]], [[Аргентина|Аргентині]], [[Німеччина|Німеччині]] та інших країнах.
 
== Поширення ==
Істрорумунська - вимираюча мова. Поширена в [[Хорватія|хорватських]] селах Желяни [[Приморсько-Ґоранська жупанія|Приморсько-Ґоранська жупанії]] та в селах Шушневиця та Ланіще [[Істрійська жупанія|Істрійської жупанії]].
Істрорумунська - вимираюча мова. Носії істрорумунської мови проживають лише в кількох селах східної частини півострова [[Істрія]] ([[Хорватія]]). Найбільшим населеним пунктом, де говорять на істроруминском, є село Жеяне на північному сході півострова поблизу кордону зі [[Словенія | Словенією.]]
 
Точне число мовців істрорумунської на даний час невідоме, але в будь-якому разі їх кількість не перевищує кілька сотень. У [[1971]] році їх було близько півтори тисячі, у [[1983]] році близько 500 осіб. Всі носії істрорумунської, також володіють [[хорватська мова | хорватською]] (істрійським діалектом), а деякі і [[італійська мова|італійською]], яка досить поширена в [[Істрія|Істрії]].
Істроруминскій не слід плутати з іншою вимираючою мовою півострова Істрія - [[істрорумунська мова | істрорумунською]], що належить до [[італо-романська підгрупа | італо-романської підгрупи]] романських мов.
 
== Діалекти ==
Точне число мовців на істроруминском в даний час невідомо, але в будь-якому випадку їх кількість не перевищує кількох сотень. В [[1971]] р. їх було близько півтори тисячі, в [[1983]] р. близько 500 осіб. Всі говорять на істрорумунській, також володіють [[хорватська мова | хорватською]] (істрійським діалектом), а деякі і [[італійську мову | італійською]], яка досить поширений в Істрії.
Істрорумунська поділяється на два діалекти - північним діалектом говорять в Желянах, південним - в декількох селах на південь від гори [[Учка]] - Шушневиця, Нова Вас, Ясеновік, Брдо та Лєтай.
 
{| class="wikitable" style="margin: 1em auto 1em auto"
Істрорумунська поділяється на два діалекти - на північному діалекті говорять в Жеяне, на південному - в декількох селах на південь від гори Учка - Сушневіца, Носело, Сукодру, Берд і Літай.
|+
! rowspan=2 | переклад || colspan=2 | Істрорумунська
|-
! Південні діалекти || Желянські (північні) діалекти
|-
| небо || ''čer'' || ''nebo''
|-
| місто || ''grad'' || ''četåte''
|-
| груша || ''per'' || ''hrușva''
|-
| ведмідь || ''medvid'' || ''urs''
|-
| понеділок || ''ponedili̭âc'' || ''lur''
|-
| п'ятниця || ''petâc'' || ''virer''
|}
 
== Історія ==
[[Файл:Map-balkans-vlachs.png|міні|ліворуч|200пкс|Істрорумунська серед інших [[Східнороманські мови|східнороманських мов]]]]
Історично істрорумини є нащадками романізованих іллірійців і фракійців. Самоназва - Влах (Влах), мова - vlåskęl, vlåškę Limbe. Назви Румані, čiribirci і čičerani використовуються рідше.
Історично [[істрорумуни]] є нащадками романомовних пастухів (малахів), що кочували в [[Середньовіччя|середньовіччі]] [[Балканський півострів|Балканським півостровом]]. Згідно з письмовими джерелами, вже в XII столітті вони доходили до річки [[Тальяменто]], проте невідомо, наскільки довго вони там затримувалися. Перші відомості про [[істрорумуни|істрорумунів]], що живуть в районі Чічарії і острова [[Крк]] відносяться до кінця [[15 сторіччя|15]] - початку [[16 століття]]. В Желянах істрорумуни оселилися в [[1510]] році. Епідемії [[Чума|чуми]] та [[Холера|холери]] в [[15 століття|15 столітті]] серйозно прорідили населення [[Істрія|Істрії]], і [[Венеціанська республіка]], якій [[Істрія]] на той момент належала, проводила політику, спрямовану на припинення міграційних процесів і збільшення осілості населення.
Аж до [[XIX століття]] ареал поширення мови охоплював більшу частину півострова Істрія, аж до [[Трієст]]а, а також острова [[Раб (острів) | Раб]] та [[Крк]]. На островах істроруминська мова вимерла в першій половині XIX століття.
 
Аж до [[XIX століття]] ареал поширення мови охоплював більшу частину півострова [[Істрія]], аж до [[Трієст]]а, а також острови [[Раб]] та [[Крк]]. На островах істрорумунська мова вимерла в першій половині [[XIX століття]].
 
== Лінгвістична характеристика ==
НаІстрорумунською істрорумунській мовімовою не видається періодичної та художньої літератури, викладання на істроруминском також не ведеться,. вінВона функціонує виключно як мова усного спілкування в побуті. Всі тексти на істроруминскомістрорумунською мовою є записизаписами усних текстів, зроблені лінгвістами. Для запису використовується румунський алфавіт з додатковими буквами å, ä, ę, ľ, ń, ş и š, використовуваними для позначення звуків, відсутніх в румунській мові. Фольклор на істрорумунській мові існує, але його записи нечисленні.
 
Незважаючи на приналежність до романських мов, в лексиці істрорумунської мови численні слов'янські запозичення, а багато морфологічних структур будуються за схемами, типовим для слов'янських мов, що викликано тривалим проживанням істрорумунів в хорватському оточенні.
Незважаючи на приналежність до [[Романські мови|романських мов]], в лексиці істрорумунської мови численні [[Слов'янські мови|слов'янські]] запозичення, а багато морфологічних структур будуються за схемами, типовим для [[Слов'янські мови|слов'янських мов]], що викликано тривалим проживанням істрорумунів в [[Хорвати|хорватському]] оточенні. Більшість лексики (близько 65 %) має латинське походження. Існує велика кількість запозичень з [[Хорватська мова|хорватської мови]] (cńige «(священна) книга», ócna «вікно»), а також деяка кількість італьянізмів (sémpre «завжди», setimåne «тиждень»)
 
Наявність значної кількості запозичень з [[Хорватська мова|хорватської]] можна помітити навіть у [[числівник]]ах:
{| class="standard"
!
! rowspan="1" |Кількісні
! rowspan="1" |Порядкові
|-
!1
|ur (ч. р.), úro (сер. р.)<br />úra (ж. р., півн.), úrę (ж. р., півд.)
|p(ă)rvi (ч. р.), p(ă)rvi (сер. р.)<br />p(ă)rva, p(ă)rvę (ж. р.)
|-
!2
|dói̯ (ч. р.), do (ж. р.)
|dói̯le (ч. р.), dóvo (сер. р.), dóva (ж. р.)
|-
!3
|trei̯
|trei̯le (ч. р.), treɪ̯o (сер. р.), treɪ̯a (ж. р.)
|-
!4
|pátru
|
|-
!5
|činč, ținț
|
|-
!6
|šåse
|
|-
!7
|šåpte
|
|-
!8
|opt (півн.), os(a)n (півд.)
|
|-
!9
|dévet
|
|-
!10
|déset
|
|-
!11
|i̯edănái̯st
|
|-
!12
|dvanái̯st
|
|-
!13
|trinái̯st
|
|-
!20
|dvádeset
|
|-
!21
|dvádeset ši ur
|
|-
!30
|trídeset
|
|-
!40
|cvarnår
|
|-
!50
|pedesét
|
|-
!60
|šéstdeset
|
|-
!70
|sédamdeset
|
|-
!80
|ósamdeset
|
|-
!90
|dévetdeset
|
|-
!100
|sto
|
|-
!200
|dvísto
|
|-
!300
|trísto
|
|-
!1000
|míľe
|
|}
 
 
== Приклад ==
 
{| class=wikitable style="margin: 1em auto 1em auto"
! width=320 | Істрорумунська|| width=320 | [[Румунська мова|Румунська]]
|-
| ''Čåče nostru, carle ști ân čer,<br />neca se spunę voli̯a a Tę,<br />cum ân čer, așa și pre pemint.<br />Pâra nostrę såca zi dę nam åstez.<br />Odprostę nam dužan,<br />ca și noi̯ odprostim a lu noștri dužnič.<br />Neca nu ne Tu vezi ân napastovańe,<br />neca ne zbaveșt de zvaca slabę.<br />Amen''<ref>[http://www.christusrex.org/www1/pater/JPN-istro-roman.html ''Tatăl nostru''] Варіант публікації 1856 року, транслітерований абеткою Ковачеца. Видано 30 травня 2015 року</ref>.
| Tatăl nostru care ești în ceruri,<br />facă-se voia Ta,<br />precum în cer, așa și pe pământ.<br />Pâinea noastră cea de toate zilele dă-ne-o nouă astăzi.<br />Și ne iartă nouă păcatele noastre,<br />precum și noi iertăm greșiților noștri.<br />Și nu ne duce pe noi în ispită,<br />ci ne izbăvește de cel rău.<br />Amin.
|}
 
== Література з вивчення істророманської мови ==
* Cantemir, Traian, Noi date istorice referitoare la istroromâni, ''Limbă și literatură'', vol. XIX, 1968, pp. 91-110{{ref-ro}}
* Capidan, Theodor, Românismul balcanic, ''Revista filologică'' I, Cernăuți, 1927, nr. 1-2, pp. 155-165 {{ref-ro}}
* Coteanu, Ion, ''Elemente de dialectologie a limbii române'', București, Editura Științifică, 1961{{ref-ro}}
* Covaz, Antonio, [http://www.dlib.si/stream/URN:NBN:SI:doc-PB8QFE0V/642c717d-433f-45f8-9ad1-1b3ca94d60ef/PDF Dei Rimgliani o Vlahi d'Istria] (Despre romanii sau vlahii din Istria), ''L'Istria'', anul I, nr. 1-2, 3 ianuarie 1846, pp. 7-8. {{ref-ro}}
* Croce, Ireneo della, [https://books.google.ro/books?id=z7dTAAAAcAAJ&pg=PA312&lpg=PA312&dq=lorenzo+della+croce+1698&source=bl&ots=XQ4caq1mBL&sig=SQyz4k52oDoXf3EVAxS5KsmDcgA&hl=fr&sa=X&ei=WaEfVdiaDsazswHVjIK4BA&ved=0CEIQ6AEwBA#v=onepage&q&f=false ''Historia antica e moderna, sacra e profana della città di Trieste''] (Istoria antică și modernă, sacră și profană a orașului Triest), Veneția, 1698. {{ref-it}}
* Dahmen, Wolfgang, [http://www.degruyter.com/view/books/9783110966114/9783110966114.448/9783110966114.448.xml Istrorumänisch] (Istroromâna), Holtus, G.; Metzeltin, M.; Schmitt, Ch. (coord.), ''Lexikon der Romanistischen Linguistik'' (Lexiconul lingvisticii romanice), vol. III, Tübingen, De Gruyter, 1989, pp. 448-460. {{ref-de}}
* Densusianu, Ovid, [https://archive.org/details/histoiredelalang01densuoft ''Histoire de la langue roumaine''] (Istoria limbii române), vol. I – ''Les Origines'' (Originile), Paris, Ernest Leroux, 1901. {{ref-fr}}
* Dianich, Antonio, [http://www.orizonturiculturale.ro/ro_studii_Antonio-Dianich.html Mărturia unui istroromân: profesorul Antonio Dianich], ''Orizonturi culturale italo-române'', anul V, nr. 4, aprilie 2015, ISSN 2240-9645. {{ref-ro}}
* Drăganu, Nicolae, [http://digitool.dc.bmms.ro:1801/view/action/singleViewer.do?dvs=1428739124543~58&locale=fr&VIEWER_URL=/view/action/singleViewer.do?&DELIVERY_RULE_ID=10&search_terms=nicolae%20dr%C4%83ganu&adjacency=N&application=DIGITOOL-3&frameId=1&usePid1=true&usePid2=true ''Românii în veacurile IX-XIV pe baza toponimiei și a onomasticei''], București, Academia Română, Studii și cercetări XXI, 1933. Accesat la 30 mai 2015{{ref-ro}}
* Filipi, Goran, ''Istrorumunjski lingvistički atlas / Atlasul Lingvistic Istroromân / Atlante Linguistico Istrorumeno'', Pola, Znanstvena udruga Mediteran, 2002a{{ref-hr}}
* Filipi, Goran, [http://wwwg.uni-klu.ac.at/eeo/Istrorumaenisch.pdf Istrorumänisch] (Istroromâna), Okuka, Miloš (coord.), [http://eeo.uni-klu.ac.at/index.php?title=Sprachenlexikon ''Lexikon der Sprachen des europäischen Ostens''] (Lexiconul limbilor estului european), Klagenfurt, 2002b, pp. 91-96. {{ref-de}}
* Frățilă, Vasile, Dialectul istroromân. Privire generală, Berciu-Drăghicescu, Adina (coord.), [https://meglenoromanii.files.wordpress.com/2014/12/aromani_meglenoromani_istroromani__berciu_adina__lozovanu_dorin__coman_virgil.pdf ''Aromâni, meglenoromâni, istroromâni: aspecte identitare și culturale''], Editura Universității din București, Colecția IEH, 2012, pp. 633-694, ISBN 978-606-16-0148-6.{{ref-ro}}
* [http://starling.rinet.ru/new100/main.htm The Global Lexicostatistical Database] (GLD), [http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=new100&morpho=0&basename=new100\ier\rom&limit=-1 Indo-Europian family: Romance group]. {{ref-en}}
* Kandler, Pietro Paolo, Li Cici, Cameroni, F. (coord.), [http://books.google.ro/books?id=kTo_AAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=fr&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q=Cici&f=false ''Storia cronografica di Trieste dalla sua origine sino all'anno 1695 del canonico D. Vincenzo Scussa Triestino cogli Annali dal 1695 al 1848''] (Istoria cronografică a Triestului, de la origini până în anul 1695, de canonicul D. Vincenzo Scussa Triestino cu Analele de la 1695 la 1848), Triest, C. Coen, 1863, pp. 231-236].{{ref-ro}}
* Kovačec, August, [http://www.vlaski-zejanski.com/Resursi-i-biblioteke/rjecnik Vlaško/Žejansko/Istrorumunjsko – hrvatski rječnik] (Dicționar vlăhesc/jeiănesc/istroromân-croat), 2010, varianta online a ''Istrorumunjsko-Hrvatski Rječnik (s gramatikom i tekstovima)'' [Dicționar istroromân-croat (cu o gramatică și texte)], [[Pola]], Znanstvena udruga Mediteran, 1998. {{ref-hr}}
* Narumov, B. P., Истрорумынский язык/диалект '' Языки мира. Романские языки'', 2001, c. 656-671, ISBN 5-87444-016-X {{ref-ru}}
* Petrovici, Emil, Problema limitei sud-vestice a teritoriului de formare a limbii românești, ''Limba română'', IX, 1960, nr. 1, p. 79-83.{{ref-ro}}
* Philippide, Alexandru, ''Originea romînilor'', vol. II, ''Ce spun limbile romînă și albaneză'', Iași, Viața Romînească, 1927
* Popovici, Iosif, ''Dialectele române (Rumaenische Dialekte), IX. Dialectele române din Istria, I. (Referințele sociale și gramatica)'', [[Halle (Saale)|Halle a. d. S.]], Editura Autorului, 1914; II. (Texte și glosar), Halle a. d. S., Editura Autorului, 1909{{ref-ro}}
* Pușcariu, Sextil, ''Studii istroromâne. În colaborare cu M. Bartoli, A. Belulovici și A. Byhan'', vol. I. Texte, ''Analele Academiei Române'', seria II, tom. XXVIII, 1905-1906, Memoriile Secțiunii Literare, București, Cultura națională, 1906, p. 117-182;
::vol. II. Introducere – Gramatică – Caracterizarea dialectului istroromân, București, Cultura națională, 1926;
::vol. III. Bibliografie critică – Listele lui Bartoli – Texte inedite – Note – Glosare, București, Cultura națională, 1929{{ref-ro}}
* Rosetti, Alexandru, Asupra repartizării dialectale a istroromânei, ''Grai și Suflet'', V, nr. 1, 1931-1932, pp. 1-9{{ref-ro}}
* Sala, Marius (coord.), ''Enciclopedia limbilor romanice'', București, Editura Științifică și Enciclopedică, 1989, ISBN 973-29-0043-1{{ref-ro}}
* Saramandu, Nicolae, ''Originea dialectelor românești (pe baza surselor istorice)'', București, Editura Academiei Române, 2005{{ref-ro}}
* Sârbu, Richard și Vasile Frățilă, ''Dialectul istroromân. Texte și glosar'', [[Timișoara]], Amarcord, 1998{{ref-ro}}
* Scărlătoiu, Elena, ''Istroromânii și Istroromâna. Relații lingvistice cu slavii de sud: cuvinte de origine veche slavă'', București, Staff, 1998
* Skok, Petar, Studi toponomastici sull'isola di Veglia (Studii toponomastice pe insula Krk), ''Archivio glottologico Italiano'', vol. XXIX, 1938, pp. 113-119{{ref-ro}}
* Vasiliu, Emanuel, ''Fonologia istorică a dialectelor dacoromâne'', București, Editura Academiei, 1968{{ref-ro}}
* Vassilich, Giuseppe, [http://www.istro-romanian.com/documents/1899-1900_vassilich_archeo-triestino.pdf Sui rumeni dell'Istria. Riassunto storico-bibliografico] (Despre românii din Istria. Rezumat istorico-bibliografic), ''Archeografo triestino'', serie nouă, vol. XXIII (XXVII), Trieste, 1900, pp. 157-237. Accesat la 30 mai 2015{{ref-it}}
* Vrzić, Zvjezdana, [http://www.vlaski-zejanski.com/public/Repozitorij/02%20LEARN/04%20Language%20lessons/Everyday%20language/knjizica-kompletna.pdf ''Limba de saka zi''] (Limba de fiecare zi), Tragovi, 2009, ISBN 978-953-55781-0-9. {{ref-hr}}
* Zegrean, Iulia-Georgiana, [http://dspace.unive.it/bitstream/handle/10579/1166/Zegrean.pdf?sequence=1 ''Balkan Romance: Aspects of the Syntax of Istro-Romanian''] {{ref-en}}
 
== Див. також ==
* [[Меглено-румунська мова]]
* [[Арумунська мова]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* Языки мира. Романские языки. - М., 2001
* [http://ru.wikipedia.org/Истрорумынский_язык Російська Вікіпедія]
 
{{Романські мови}}
 
[[Категорія:Романські мови]]
[[Категорія:Мови діаспор]]
[[Категорія:Мови Хорватії]]
[[Категорія:Вимираючі мови]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Істрорумунська_мова