Черняхів (селище): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 52:
Як видно з матеріалів видатного краєзнавця [[Похилевич Лаврентій|Л. І. Похилевич]], сама назва «Черняхів» свідчить про те, що тут ховалась чернь, найнижчий стан людей до монгольського періоду. І коли з'явились в наших краях монголи, то ця чернь і знайшла свою схованку в наших місцях. А потім лишилась тут жити назавжди.
Як говорять народні перекази і легенди на території сучасного Черняхова росли дрімучі ліси, які межували з непрохідними [[болото|болотами]]. Це і сприяло тому, що сюди тікали бідні люди і тут переховувались. Пізніше це місто назвали — Черніхов. Через деякий час тут з'явилось поселення з такою назвою, яке і попало в польські люстрації. Але в судових справах того періоду ([[1584]] р.) згадується ще старий Черняхов. Де воно було це поселення — досі лишається загадкою.(Джерело?)
Черняхів став помісним містечком великих землевласників Немиричів. Жителі Черняхова в XVI–XVII ст. зазнавали систематичних наїздів різних князів і бандитських груп, наскоків татар.
Так 26 вересня [[1584]] року князь [[Корецький]] — воєводич Волинський із загоном своїх слуг, бояр, татар і своїми підданими до тисячі чоловік оточив Черняхів, спалив млин з хлібом, захопив багато худоби, коней. Але Черняхівську фортецю взяти не зміг і пішов геть.(Джерело?)
Сама черняхівська фортеця була міцною, де могло заховатись все населення. Будували її всі [[Немиричі]], так як Черняхів був їх родовим помістям. А вони на той час займали високі посади в Польській державі і мали змогу побудувати міцну фортецю (в історії [[Київ|Києва]] згадується [[Немиричі|Андрій Немирич]] — який був воєвода [[Київ|Києва]]), а тому вона була побудована за всіма правилами фортифікаційної тогочасної науки. Була використана річка Очеретянка, її згини, центральний рівчак, залишки якого ділять сучасний Черняхів навпіл. Стіни фортеці розпочинались від сучасного залишку замка, що на березі річки і йшли понад річкою Очеретянкою до єврейської синагоги, яка являла собою міцну споруду з північної сторони, далі повертала на схід до сучасного шляху [[Житомир]] — [[Коростень]]. Бо при будівництві будинку (Коростенська, 5), коли копали канаву під його фундамент, натрапили на залишки фундаменту, який ішов перпендикулярно цьому, глибше і його глибина була більше двох метрів у напрямку на будинок по Коростенській, далі стіна, що видно із залишків, ішла понад рівчаком до колишнього військкомату, а відтіля до старого єврейського кладовища. Там стояла висока вежа, фундамент якої зберігся досі.(Джерело?)▼
Є свідчення, що ця фортеця тримала облогу князя [[Корецький|Корецького]], в якого було 1000 чол. і він її не взяв.(Джерело?)▼
▲Сама черняхівська фортеця була міцною, де могло заховатись все населення. Будували її всі [[Немиричі]], так як Черняхів був їх родовим помістям. А вони на той час займали високі посади в Польській державі і мали змогу побудувати міцну фортецю (в історії [[Київ|Києва]] згадується [[Немиричі|Андрій Немирич]] — який був воєвода [[Київ|Києва]]), а тому вона була побудована за всіма правилами фортифікаційної тогочасної науки. Була використана річка Очеретянка, її згини, центральний рівчак, залишки якого ділять сучасний Черняхів навпіл. Стіни фортеці розпочинались від сучасного залишку замка, що на березі річки і йшли понад річкою Очеретянкою до єврейської синагоги, яка являла собою міцну споруду з північної сторони, далі повертала на схід до сучасного шляху [[Житомир]] — [[Коростень]]. Бо при будівництві будинку (Коростенська, 5), коли копали канаву під його фундамент, натрапили на залишки фундаменту, який ішов перпендикулярно цьому, глибше і його глибина була більше двох метрів у напрямку на будинок по Коростенській, далі стіна, що видно із залишків, ішла понад рівчаком до колишнього військкомату, а відтіля до старого єврейського кладовища. Там стояла висока вежа, фундамент якої зберігся досі.
У зв'язку з тим, що ця фортеця була дерев'яною, то від неї на сьогодні більше нічого не лишилося, крім того, про що сказано вище. Магнатами [[Немиричі|Немиричами]] був збудований і замок, який з трьох сторін обведений водою. Досі збереглися руїни замку на березі р. Очеретянка (сучасна вул. Горького).(Джерело?)▼
▲Є свідчення, що ця фортеця тримала облогу князя [[Корецький|Корецького]], в якого було 1000 чол. і він її не взяв.
▲У зв'язку з тим, що ця фортеця була дерев'яною, то від неї на сьогодні більше нічого не лишилося, крім того, про що сказано вище. Магнатами [[Немиричі|Немиричами]] був збудований і замок, який з трьох сторін обведений водою. Досі збереглися руїни замку на березі р. Очеретянка (сучасна вул. Горького).
В [[1586]] році на Черняхів напав, як грабіжник, князь [[Острозькі|Острозський]], який забрав у черняхівців 200 возів [[сіно|сіна]] і іншого збіжжя. А влітку [[1610]] року шляхтич [[Пашкевич|Г.Пашкевич]], грабуючи села Полісся з кількома тисячами свавільних людей не обминув і Черняхів. Забирав у селян майно, нищив [[хліб]]. В січні [[1611]] року його загін вдруге пограбував Черняхів. Тоді було вбито кілька чоловік. При наступному його нападі черняхівці організувались і вбили [[Пашкевич|Г.Пашкевича]] і розігнали його грабіжників. А в [[1618]] році Черняхів був нещадно пограбований [[кримські татари|кримськими татарами]], які після цього ще декілька разів грабували черняхівців. Крім цього населення Черняхова терпіло величезні здирства від властей, жителі платили подимне, чопове, шкіряне, і в [[1629]] році тільки 90 димів не змогли сплатити подимного. (Джерело?)
Після [[Люблінська унія|Люблінського сейму]] [[1569]] року українські землі були відірвані від [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] і передані [[Польща|Польщі]].
| |||