Кирилична система числення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Додано джерело |
→Коментарі: вікіфікація, оформлення |
||
Рядок 236:
== Коментарі ==
* Для запису чисел використовували майже завжди маленькі літери.
* Для запису числа [[5]] первісно використовували літеру «[[е]]» (так звану «вузьку е»). Але за правилами церковнослов'янської орфографії вона не може стояти на початку слова або окремо, тому пізніше для цієї мети узвичаїли її інший варіант — «є» («широка е»), з якої походить й сучасна літера «[[є]]» сучасної [[Українська абетка|української абетки]]. ▼
* Буква [[І|«ї»]] як цифру писали без крапок.▼
* Букву [[Ѕ (кирилиця)|«ѕ»]] «зіло» для позначення числа 6 могли записувати й у віддзеркаленому варіанті.
▲* Для запису числа 5 первісно використовували літеру е (так звану вузьку е). Але за правилами церковнослов'янської орфографії вона не може стояти на початку слова або окремо, тому пізніше для цієї мети узвичаїли її інший варіант — є (широка е), з якої походить й сучасна літера «[[є]]».
* Для запису [[70]] зазвичай вживають не звичайну «[[о]]», а її широкий варіант '''ѻ''', у [[Юнікод]]і помилково названий «круглою омегою» ({{lang-en|round omega}}).
▲* [[Ћ]] вживалась лише на території [[Сербія|Сербії]].
* Буква [[Ҁ]] («коппа») використовували лише як число 90.
* Для числа [[90]] у найранніших кириличних текстах використовували не «[[ч]]», а [[Ҁ]] («коппа»).
* Для числа [[400]] у давнину використовували букву [[Іжиця|«ѵ»]] (іжицю), пізніше — так званий [[Ук (кирилиця)|«ік»]], схожий на сучасну «[[у]]» й використовуваний тільки як цифра й у складі диграфа [[Ук (кирилиця)|«оу»]] для позначення звука
* Для числа [[800]] могли застосовувати
* Для числа [[900]] у давнину вживали [[малий юс]] (ѧ) — через його певну схожість з грецькою літерою Ϡ, ϡ ([[Сампі (літера)|«сампі»]]), уживаної для цієї мети в іонійській нумерації. Надалі для позначення 900 узвичаїли «[[ц]]» («ци»).
== Тисячі ==
| |||