Кирилична система числення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, уточнення, вікіфікація |
доповнення, оформлення |
||
Рядок 7:
Глаголична система, на відміну від кирилиці (що використовувала для запису чисел переважно лише ті букви, що вели походження від грецьких, разом з грецьким числовим значенням — всупереч своєму алфавітному порядку), брала за основу алфавітний порядок, прийнятий у глаголиці, послідовно присвоюючи літерам значення від 1 до 9, від 10 до 90 і т.д. Таким чином, глаголичні й кириличні літери з однаковими назвами й звучанням можуть відрізнятись за числовим значенням.
=== Рукопис
[[Файл:Suzdal Kremlin clock.JPG|right|thumb|300px|<center>[[Годинник|Дзиґарі]] [[вежа|вежі]] у [[Суздаль|Суздалі]]]]
Першою пам'яткою Київської Русі математичного змісту дотепер вважається рукописний твір [[Новгородська республіка|новгородського]] ченця [[Кирик Новгородець|Кирика]], написаний ним у 1136 р. Основні задачі, що розглянув Кирик, хронологічного порядку: обчислення часу, що минув між якимись подіями.
Рядок 24:
=== Вихід з масового ужитку ===
У російській частині України слов'янська нумерація була витіснена на початку XVIII ст. [[Десяткова система числення|десятковою]] ([[Арабські цифри|«арабською»]]) — внаслідок реформи, запровадженої Петром I (у польській частині України, певно, вони вживалися й раніш). Кирилична система числення зберігається досі у книжках [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською мовою]] — [[Біблія|Біблії]], [[богослужбові книги|богослужбових книгах]], [[молитовник]]ах.
== Таблиця відповідності літер числам ==
{| class="wikitable" width="60%"
Рядок 230 ⟶ 229:
| [[Файл:Glagolitic cherv.svg|30x20px|center]]
|}
== Коментарі ==
* Для запису чисел використовували майже завжди маленькі літери.
* Буква [[І|«ї»]] як цифру писали без крапок.
* Букву ѕ «зіло» для позначення числа 6 могли записувати й у віддзеркаленому варіанті.
* Для запису числа 5 первісно використовували літеру е (так звану вузьку е). Але за правилами церковнослов'янської орфографії вона не може стояти на початку слова або окремо, тому пізніше для цієї мети узвичаїли її інший варіант — є (широка е), з якої походить й сучасна літера є.
* Для запису 70 зазвичай вживають не звичайну о, а її широкий варіант ѻ, у Юнікоді помилково названий круглою омегою ({{lang-en|round omega}}).
== Тисячі ==
[[Файл:Tysyacha-1000-Cyrillic.jpg|left|30px]]
Рядок 273 ⟶ 280:
Тьма тем — найбільше число, відоме у кириличних пам'ятках. Записувалось як [[Файл:Тма тем 1.PNG|50px]].
* Малий лік — «десять колод», [[мільярд]] (<math>10^9</math>);<ref>[http://irmologion.ru/etc/gamanovich.pdf Иеромонах Алипий (Гаманович). Грамматика церковно-славянского языка. — М.: Художественная литература, 1991. стр. 23]</ref><ref>[http://vladu.org/load/dr_russ_grammatika/uchim_drevnerusskij_jazyk_schjot/95-1-0-263 Грамматика Учим древнерусский язык - счёт]</ref><ref>[http://azbyka.ru/cerkovnoslavyanskij-yazyk-v-tablicax.shtml#n3 А.Е. Смирнова Церковнославянский язык в таблицах. Церковный счет. стр. 8]</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
▲* 1 — [[Ћ]] вживалась лише на території [[Сербія|Сербії]].
▲* 2 — [[Ҁ]] використовувалась лише як число 90.
== Посилання ==
* [http://palm.nash.net.ua/blog/archives/2009/05/entry_78.php Кириличні цифри]
| |||