Кирилична система числення: відмінності між версіями

=== Рукопис Кірика ===

Першою пам'яткою Київської Русі математичного змісту дотепер вважається рукописний твір [[Новгородська республіка|новгородського]] ченця Кірика[[Кирик Новгородець|Кирика]], написаний ним у 1136 р. У цьому творі Кірик проявив себе дуже митецьким лічильником і великим «числолюбцем». Основні задачі, що розглядаютьсярозглянув КірикомКирик, хронологічного порядку: обчислення часу, що минув між якимись подіями.

При обчисленнях КірикКирик користався тією системою нумерації, що називалася «малим ліком» ([[#Вищі класи чисел|див. нижче]]). Крім малого ліку, у Древній Русі існував ще великий лік, що давав можливість оперувати з дуже великими числами. У системі великого переліку основні розрядні одиниці мали ті ж найменування, що й у малому, але співвідношення між цими одиницями були інші: так, легіон малого ліку («малий легіон») дорівнював 100 000, а «великий легіон» — трильйону. Про останнє з чисел, що згадував КірикКирик — [[#Колода|колоду]], він казав: «І більше за це людському розуму не зрозуміти».

Для позначення часток годин КірикКирик увів свою систему дробових одиниць («часців»), причому п'яту частину він називав «другим часцем», двадцять п'яту — «третім часцем», сто двадцять п'яту — «четвертим» і т. д. Найменшою часткою в нього були «сьомі часці», і він вважав, що менших часток годин бути вже не може: «Більше цього не буває, тобто не народжуються від сьомих дробових, котрих у дні буде 987500». Оперуючи з дробовими частками години, КірикКирик у сутності мав справу з [[Геометрична прогресія|геометричною прогресією]] зі знаменником 5. У творі КірикаКирика приділено місце і питанню про обчислення ''[[пасхалія|пасхалій]]'', так важливому для церковників, що було одним з найважчих арифметичних питань, які доводилось вирішувати служителям церкви. Якщо КірикКирик і не дає загальних методів подібного роду обчислень, то, принаймні, і він показує своє вміння робити їх.

Роблячи розрахунки, КірикКирик робив дії додавання і множення, а розподіл, цілком ймовірно, він здійснював шляхом підбора, розглядаючи послідовно кратні для даного діленого і дільника.

Основні хронологічні розрахунки Кірик робив від дати, що приймалася в Давній Русі за дату «створення світу». Обчислюючи в такий спосіб момент написання своєї роботи, КірикКирик (з помилкою в 24 місяці) стверджує, що з дня створення світу минуло 79 728 місяців, чи 200 неведій і 90 неведій і 1 неведій і 652 години. Такого ж роду підрахунком Кірик визначає свій вік, і ми довідуємося, що він народився в 1110 р.

Рукописний твір КірикаКирика є єдиним математичним документом, що дійшов до нас з тих далеких часів, проте, це не означає, що інших математичних творів у ту епоху на Русі не існувало. Треба думати, що багато рукописів утрачені для нас унаслідок того, що вони були загублені в тривожні роки князівських міжусобиць, загинули при пожежах, що завжди супроводжували набіги сусідніх народів на Русь.