Кирилична система числення: відмінності між версіями

 

Глаголична система, на відміну від кирилиці (що використовувала для запису чисел переважно лише ті букви, що вели походження від грецьких, разом з грецьким числовим значенням — всупереч своєму алфавітному порядку), брала за основу алфавітний порядок, прийнятий у глаголиці, послідовно присвоюючи літерам значення від 1 до 9, від 10 до 90 і т.д. Таким чином, глаголичні й кириличні літери з однаковими назвами й звучанням можуть відрізнятись за числовим значенням.

== Рукопис Кірика ==

[[Файл:Suzdal Kremlin clock.JPG|right|thumb|300px|<center>[[Годинник|Дзиґарі]] [[вежа|вежі]] у [[Суздаль|Суздалі]]]]

 

Тьма, легіон і леодр зображувалися тими ж буквами, але для відмінності від одиниць, десятків, сотень і тисяч вони обводилися кружками.

Для позначення часток годин Кірик увів свою систему дробових одиниць («часців»), причому п'яту частину він називав «другим часцем», двадцять п'яту&nbsp;— «третім часцем», сто двадцять п'яту&nbsp;— «четвертим» і&nbsp;т.&nbsp;д.

 

Рукописний твір Кірика є єдиним математичним документом, що дійшов до нас з тих далеких часів.

Однак, це аж ніяк не означає, що інших математичних творів у ту епоху на Русі не існувало. Треба думати, що багато рукописів утрачені для нас унаслідок того, що вони були загублені в тривожні роки князівських міжусобиць, загинули при пожежах, що завжди супроводжували набіги сусідніх народів на Русь.

== Таблиця відповідності літер числам ==

{| class="wikitable" width="60%"

|-

| [[Файл:Glagolitic cherv.svg|30x20px|center]]

|}

== Примітки ==

* 1 — [[Ћ]] вживалась лише на території [[Сербія|Сербії]].