Сейбаль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) |
||
Рядок 46:
=== Скульптура ===
Натепер знайдено 57 стел (35 звичайних, 22 — різьблені) і 22 вівтарів. Близько 20 різьблених стел знаходяться районі «Групи А». Під час розкопок тут були виявлені численні уламки розфарбованих алебастрові скульптур людей, богів і тварин, виконаних у натуральну величину (і навіть перевищуючи її). Центральне місце в цій композиції займають 4 великі людські фігури — по одній над кожною з 4 дверей храму. Найкраще збереглася голова особи, що лежала серед уламків з південного боку будівлі. З вражаючим реалізмом зобразив давній майстер величне і урочисте обличчя людини, яке дуже нагадує обличчя персонажа зі стели 11, що стоїть тут же, біля підніжжя храму. Голова статуї пофарбована в червоний колір. Зверху її увінчує корона або діадемоподібний головний убір, розписаний зеленою фарбою. П'ята стела (стела 21), була виявлена в центральній камері храму А-3 і теж з календарним написом, що відповідає 850 року. На фризі будівлі фігурним ліпленням був зображений блок з календарною датою 830 рік.
Потужний розвиток відбувається у пізньокласичний період. Для нього характерен змішаний майясько-мексиканський стиль (що відбувало політичну ситуацію). Відомо про спорудження у 849 році 5 стел і вівтаря. Стела 13 скравий зразок пізнього монумента, що відрізняється від традиційного майяського канону, з помітним впливом мистецтва тольтеків, зокрема зображення незвичайниого одягу, прикраси у вигляді кістки в носі та довге волосся у головних фігур, квадратних ієрогліфів, скульптурне зображення ягуара з мавпами біля основи, масок бога Тлалока. Разом зцими зображеннями присутні календарні дати, що записані за [[система числення майя|системою числення майя]] (стели 849—889 років). і чужоземні риси в культурі міста доповнює плоска кам'яна голова, так звана «ача» («сокира»). Подібні вироби характерні для культур племен Південного Веракрусу і Західного Табаско кінця I — початку II тисячоліття.
| |||