Історія українського війська: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматизована заміна, replaced: Імперія → імперія, Імперії → імперії за допомогою AWB |
стиль |
||
Рядок 51:
Історики тих часів змальовують слов'ян як слабко озброєне військо. {{Цитата|Виступаючи в бій, вони йдуть на ворогів, здебільша, піші, в руках їх невеликі щити та списи, панцирів вони не надягають. Деякі не мають ні сорочки, ні плаща, а тільки в коротких штанях ідуть битися з ворогами|40|Прокопій Кесарійський<ref name="ukr_army_history"/>}}
Грек [[Маврикій (імператор)|Маврикій]] розповідає, що слов'яни мали по два [[спис]]и, [[лук]]и з отруєними стрілами й важкі [[щит]]и, а до бою йшли невпорядкованою громадою. Проте пізніше, за прикладом краще зорганізованих сусідів, слов'янські племена
== Військо періоду Київської Русі ==
Рядок 104:
До генеральної старшини входили: обозний, судді, писар, осавули, хорунжий і бунчужний. Адміністративна і військова влада у полку належала полковникові. Кожний полк (500–1000 чол.) поділявся на сотні (100–200 чол.) і курені (10-20 чол.). До сотенного уряду входили: сотник, сотенний осавул, хорунжий і писар. У курені командував курінний отаман або десятник (міський, сільський). Усім військом керував кошовий отаман з суддями, осавулами, писарями. Козаки офіційно титулували один одного «товаришем», а гурт козаків «товариством».
У перший половині [[XVIII]] ст. запорізьке козацтво піднеслося до рівня
Кіннота козацького війська в 1-й половині [[XVII]] ст. було менш чисельною, ніж піхота, і відзначалася високою військовою майстерністю. Вона вела наступ так званою лавою: шикувалася півколом, атакуючи таким чином противника з флангів.
Рядок 119:
Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]] [[2 червня]] [[1572]] року, коли було доручено коронному гетьманові [[Єжи Язловецький|Юрію Язловецькому]] найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Відтоді зустрічаємо назву ''реєстрові козаки'' на противагу ''нереєстровим козакам'', які були поставлені у напівлегальне становище.
[[1590]] року загальний сейм Речі Посполитої ухвалив збільшити реєстр до 1000 козаків. Крім оборони кордонів реєстровці мали стримувати інших козаків від самовільних виправ на Молдавію, головний табір перенесли з Базавлуку до урочища Кременчуг на молдавському березі Дністра. Базою провіанту та матеріальної підтримки замість Черкаського староства стало Снятинське. Снятинський староста Миколай Язловецький став «старшим над козаками», [[Ян Оришевський]] — його «поручником» (заступником)<ref>Henryk Kotarski. ''Orzechowski Jan h. Nałęcz (ok.1535-1605)'' … S. 272. {{ref-pl}}</ref>.
Реєстрові козаки одержали додаткові привілеї: звільнення від податків, право землеволодіння, самоуправління з назначеною старшиною; вони мали свій прапор, литаври й інші інсигнії.
Рядок 164:
[[1788]] року — військо перейменували на Чорноморське козацьке військо.
На чолі Чорноморського козачого війська був завжди отаман. Спочатку, так само, як і на [[Запорозька Січ|Запоріжжі]], він мав найменування '''кошового отамана''', і обирався самими козаками на козацькій раді. Але з [[1797]] року [[Російська імперія|російський уряд]] заборонив козакам цю демократичну процедуру, та почав призначати отаманів над чорноморцями власноручно. Відтепер отаман почав називатися '''військовим'''. [[1827]] року уряд ще урізав козацькі права. Тепер отаманом усіх козацьких військ імперії вважався
== Азовське козацьке військо ==
| |||