Полтавська битва: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Посилання: http://sichovyk.com.ua/oglyadach/218-poltavska-katastrofa |
Немає опису редагування |
||
Рядок 39:
О 5 год. шведська піхота перегрупувалась і розпочала новий штурм редутів, два з яких були здобуті, але нищівний вогонь [[артилерія|артилерії]] змусив каролінерів залишити зайняті позиції. Спроба Карла XII обійти редути з півночі також зазнала невдачі. Навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем, колона з 6 [[Батальйон|батальйонів]] [[Карл Густав Рос|Роса]] почала відступ в напрямку Будищанського лісу утворюючи розрив у загальному шикуванні. Карл XII зрештою не чекаючи на повернення відступаючої колони продовжив наступ цим фактично прирікаючи її на загибель — невдовзі відрізаного Роса почали переслідувати війська Меншикова. Переслідування колони тривало до 7-ої ранку — при її відступі до мурів міста гарнізон Полтави зробив вилазку, оточені з усіх боків шведи склали зброю.
Тим часом основні сили Карла XII продовжили просування на редути. О 6-ій год. Левенгаупт почав відводити інфантерію на околицю Будищанського лісу намагаючись цим маневром ухилити їх від артобстрілу та перегрупувати військо. Сюди ж підтягував залишки кінноти й Крейц. У цей час російську піхоту було розгорнуто перед фронтом укріплень — центр складали 3 піхотні дивізії вишикувані у дві лінії (главком Шереметєв), на флангах розмістилися кавалерія — на правому 12 полків Боура, а на лівому 6
<gallery widths="200px" heights="300px" align="center">
Рядок 88:
На сьогоднішній день державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» став значним культурним науково-методичним центром з вивчення історії України періоду [[XVII]]–[[XVIII]] століть в контексті європейської історії; [[1994]] року в музеї створено постійно діючу виставку «Козацька держава». Інтерес до діяльності заповідника проявляють засоби масової інформації України, Росії, Швеції та інших держав, науковці, громадськість. Заповідник «Поле Полтавської битви» єдиний в Україні входить до ІАМАМ — Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою [[ЮНЕСКО]], включений до всесвітнього туристичного маршруту.
З історією Полтавської битви пов'язано ряд пам'ятників: десять гранітних обелісків на місці бувших редутів (1939 р.), шведам від росіян (1909 р.), шведам від шведів (1909 р.), на місці переправи російської армії через Ворсклу (1959р,), пам'ятний знак на місці командного пункту Петра I (1973 р.), Братська могила загиблих російських воїнів (1894 р.), [[Сампсоніївська церква]] (
Матеріали, зібрані у фондах музею історії Полтавської битви, давно вийшли за межі не тільки історії Полтавської битви, а й 21-річної Північної війни, у вир якої були втягнуті [[Московія|Московією]] [[Польща]], [[Данія]], [[Швеція]], [[Україна]], [[Туреччина]]. В дев'яти експозиційних залах представлені безцінні Історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, медалі, монети, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти, грамоти та інші історичні документи першої половини [[XVIII століття]].
Рядок 106:
== Посилання ==
* [http://www.battle-poltava.org/ukr/museum/hall8/ Другий період Великої Північної війни (
* [http://litopys.org.ua/coss3/ohl14.htm О. Оглоблин «Гетьман Мазепа та його доба/Розділ IX. Українсько-московська війна
* [http://www.battle.poltava.ua/ukrainian/old_poltava.htm Полтавська битва]
* [http://www.poltava.pl.ua/photo/17/?preview Відзначення 300-річчя Полтавської битви (фото)]
|