Гліреси: відмінності між версіями

'''Глі́реси (Glires)''', або '''гризуни́''' в широкому (вихідному) розумінні (Rodentia sensu Linnaeus) — надряд, що обіймає два ряди [[ссавці]]в  — [[Зайцеподібні]] (Lagomorpha) й [[Мишоподібні]] (Muriformes).

Раніше [[Зайцеподібні]] (Lagomorpha) й Гризуни (Rodentia) були об'єднані в одну родину, потім - — в один ряд. Але з часом зайцеподібних відокремили від гризунів на рівні окремих рядів. Попри спільні коріння між мишоподібними та [[Зайцеподібні|зайцеподібними]], за 70 мільйонів років ці дві групи дуже змінились і відділились одна від іншої.

Від часів Лінея до середини ХХ ст. зайцеподібних і мишоподібних розглядали у складі ряду гризунів (Glires). У розквіт таких класифікацій ці дві групи гризунів позначали як двопарнорізцевих (Duplicidentata) та однопарнорізцевих (Simplicidentata) (в Україні це відбито у зведеннях Мигуліна 1938  р. та Корнєєва 1952  р.). Надалі, насамперед у час розвитку кладистики та прикладної генетики ця схема класифікування була підтверджена і отримала назву "«концепція Glires"» (її альтернативами було зближення зайцеподібних та мишоподібних з різними рядами [[плацентарні|плацентарних]] і визнання паралельного розвитку ознак "«гризунства"»).

Палеозоологічні дані також вказують на наявність спільних пращурів зайцеподібних і гризунів, що особливо чітко показано дослідженнями Алєксандра Аверьянова (ЗІН РАН) ранньоміоценових "«гризуноподібних"» ссавців з середньої і центральної Азії.

Існує велике різноманіття класифікаційних схем і назв. Як один з компромісів може бути такий (за зведенням "«[[Mammal Species of the World|Види ссавців світу]]"», 2005):

*** інфраряд "«Їжатцещелепні"» ([[Hystricognathi]], вкл. [[Caviomorpha]], [[Phiomorpha]], [[Bathyergomorpha]])

Гризуни -&nbsp;— це зазвичай тварини невеликих розмірів. Розміри тіла коливаються від 5 сантиметрів у деяких [[мишівка|мишівок]] до 130 сантиметрів у [[капібари]]. <ref Name="Соколов" >{{книга | автор = Соколов В. Е. | частина = | заголовок = Систематика млекопитающих. Отряды: зайцеобразных, грызунов | оригінал = | посилання = | відповідальний = | видання = | місце = М: | видавництво = Вища школа | рік = 1977 | том = | сторінки = 29-39 | сторінок = 494 | серія = | isbn = | тираж = 20000}}</ref> Але зазвичай не перевищують 50 &nbsp;см.<ref name="Громов">{{книга | автор = Громов И. М., Ербаева М.А. | частина = | заголовок = Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны | оригінал = | посилання = | відповідальний = | видання = | місце = СПб. | Видавництво = | рік = 1995 | том = | сторінки = 58-61 | сторінок = 522 | серія = | isbn = | тираж = 1000}}</ref> Хвіст у гризунів може бути значно довшим за тіло (наприклад, у [[мишівки|мишівок]] та [[Тушканові|тушканів]]), а може бути й зовсім відсутній (наприклад, у [[Морська свинка|морських свинок]]).<ref name="Соколов" />

Головною особливістю зубів у гризунів є одна пара збільшених [[різці]]в, як на верхній щелепі, так і на нижній. [[Різці]] гризунів постійно ростуть і сточуються. Швидкість їх росту досягає 0,8 &nbsp;мм на добу (у бобрів).<ref name="Громов"/>Громов И. М., Ербаева М.&nbsp;А.&nbsp;Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны&nbsp;— СПб., 1995.&nbsp;— С. 58-61.&nbsp;— 522 с.&nbsp;— 1000 екз.</ref> Передня поверхня різців покрита [[Зубна емаль|емаллю]], задня поверхня&nbsp;— [[дентин]]ом, в результаті чого різці самозаточуються при гризінні.<ref name="Громов" />.

Зубів від 22 (зубна формула <math>I{1 \over 1} C{0 \over0} P{2 \over 1} M{3 \over3}</math>) до 12 (зубна формула <math>I{1 \over 1} C{0 \over0} P{0 \over 0} M{1 \over1}</math>).<ref name="Соколов">Соколов В.&nbsp;Е.&nbsp;Систематика млекопитающих. Отряды: зайцеобразных, грызунов&nbsp;— М:: Высшая школа, 1977.&nbsp;— С. 29-39.&nbsp;— 494 с.&nbsp;— 20000 екз.</ref><ref name="Громов" />

У зв'язку з харчуванням грубою рослинною їжею кишковий тракт гризунів досить довгий. Всі гризуни, крім сонеподібних, мають сліпу кишку <ref name="Соколов" />, в якій їжа, зокрема, переробляється шляхом [[Ферментація|бродіння]]. Особливо сильно [[сліпа кишка]] розвинена у видів, що харчуються травою і корою дерев.

* [http://babochki-kryma.narod.ru/files/lib/2006_pratsi.pdf ''Зиков О.'' Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. &nbsp;— 2006. &nbsp;— Том 4. &nbsp;— С. 5-20.]

* [http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2008-(ordomam).pdf ''Загороднюк І.'' Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. &nbsp;— 2008. &nbsp;— Вип. 48. &nbsp;— С. 33–43.]