Давидовичі: відмінності між версіями

'''Давидовичі''' — князівський рід ([[1097]]-[[1167]]) [[Київська Русь|руських]] князів династії [[Рюриковичі]]в, нащадки [[Давид Святославич|Давида Святославича]], онуки [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Він був другим після [[Ольговичі|Ольговичів]]в за своєю впливовістю та значенням у Чернігово-Сіверській землі .

Першим із князів Давидовичів у [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] згадується Всеволод Давидович під [[1124]]&nbsp;р.<ref>Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. – М.: Языки русской культуры, 1998. – Т. 2 (репринтное издание СПб., 1908). – Стб. 288</ref>. Перша згадка Давидовичів як династії міститься в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] під [[1142]]&nbsp;р.<ref>Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. – М.: Языки русской культуры, 1998. – Т. 2 (репринтное издание СПб., 1908). – Стб. 312</ref>. Але на сторінках літописів у першій половині ХІІ ст. Давидовичами називалися у переважній більшості тільки два представники цього роду -&nbsp;— брати Ізяслав та Володимир Давидовичі <ref>Котляр М. &nbsp;Ф. &nbsp;Дипломатия Южной Руси / М. &nbsp;Ф. &nbsp;Котляр. – СПб.: АЛЕТЕЙЯ, 2003. – С. 217</ref>. Вже 1166 &nbsp;р. зі смертю у Вщіжі Святослава Володимировича династія припиняє своє існування.

Після [[1146]]&nbsp;р., смерті старшого з [[Ольговичі|Ольговичів]]в [[Всеволод Ольгович|Всеволода Ольговича]], та усуненням від князювання в [[Київ|Києві]] його брата [[Ігор Ольгович|Ігоря]] Давидовичі претендували на [[Новгород-Сіверський]].

У війні [[1146]]-[[1151]]&nbsp;рр. за [[Київ]] вони виступали союзниками то [[Ізяслав Мстиславич|Ізяслава Мстиславича]], то [[Ольговичі|Ольговичів]]в. Вже [[1147]]&nbsp;р. вони присягнули на вірність (цілували хрест) [[Святослав Ольгович|Святославу Ольговичу]], порушивши цим присягу, дану Ізяславу Мстиславичу.

[[1149]]&nbsp;р. Володимир Давидович, голова роду, доповів Ізяславу Мстиславичу про похід на Чернігово-Сіверську землю [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]] та відмовився переходити на бік [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]] та [[Святослав Ольгович|Святослава Ольговича]], підтвердивши цим кроком вірність київському князю Ізяславу. Проте вже перед головною битвою [[1151]]&nbsp;р. Володимир Давидович прийняв пропозицію Юрія Долгорукого підтримати його, тоді як [[Ізяслав Давидович]] пішов у Київ до Ізяслава Мстиславича. Внаслідок перемоги князя Ізяслава над Юрієм Володимир Давидович був вбитий, а [[Ізяслав Давидович]] зайняв звільнений Святославом Ольговичем [[Чернігів]] <ref>Котляр М. &nbsp;Ф. &nbsp;Дипломатия Южной Руси / М. &nbsp;Ф. &nbsp;Котляр. – СПб.: АЛЕТЕЙЯ, 2003. – С. 217-220217—220</ref>.

У [[1154]]&nbsp;р. у звязку зі смертю Ізяслава Мстиславича Ізяслав Давидович був запрошений на князювання в Київ<ref>Новгородская IV летопись // Полное собрание русских летописей. – М., 2000. – Т. 4. – Ч. 1. (репринтное издание М., 1848). -&nbsp;— C. 155</ref>. Проте вже на Вербну неділю [[1155]]&nbsp;р. він був змушений поступитися Києвом Юрію Долгорукому й повернутися в [[Чернігів]]<ref>Софийская Первая летопись старшего извода // Полное собрание русских летописей. – М., 2000. – Т. 6. – Вып. 1. – Стб. 229</ref>.

Після смерті в Києві Юрія Долгорукого [[1157]]&nbsp;р. 19 травня Ізяслав Давидович зайняв київський престол <ref>Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. – М.: Языки русской культуры, 1998. – Т. 2 (репринтное издание СПб., 1908). – Стб. 490</ref>.

Діти [[Давид Святославич|Давида Святославича]]<ref>Войтович Л. &nbsp;В. &nbsp;Княжа доба на Русі: портрети еліти / Л. &nbsp;В. &nbsp;Войтович. – Біла Церква, 2006. -&nbsp;— С. 375 - 377375—377</ref>.

* '''''[[Микола Святоша|Святоша Давидович]]''''' (*&nbsp;бл.&nbsp;[[1080]]&nbsp;—14.10.[[1143]]) у хрещенні Панкратій: князь луцький

* '''''Cвятослав Володимирович''''' (*&nbsp;бл.&nbsp;[[1045]]&nbsp;—[[1167]]): князь березійський ([[1156]]-[[1157]]), стародубський ([[1157]]-[[1160]]) та вщизький ([[1157]]-[[1167]])<ref>Войтович Л.&nbsp;В.&nbsp;Княжа доба на Русі: портрети еліти / Л.&nbsp;В.&nbsp;Войтович. – Біла Церква, 2006.&nbsp;— С. 379</ref>.

* Войтович Л. &nbsp;В. &nbsp;Княжа доба на Русі: портрети еліти / Л. &nbsp;В. &nbsp;Войтович. – Біла Церква, 2006.

* Донской Д. Справочник по генеалогии Рюриковичей / [под ред. Д. &nbsp;М. &nbsp;Шаховского]. – Ренн, 1991.

* Рапов О. &nbsp;М. &nbsp;Княжеские владения на Руси в X – первой половине ХIII &nbsp;в. / О. &nbsp;М. &nbsp;Рапов – М.: Издательство Московского университета, 1977.