Вікіпедія

Петербурзька академія наук: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Створення Академії: вікіфікація, уточнення
Рядок 45:
Одним з багатьох пропозицій [[Петро I Олексійович|Петра I]] була подана 11 ([[22]]) червня [[1718]] року доповідь одного з його іноземних сподвижників, {{Нп|Генріх Фік|Генріха Фіка|ru|Фик, Генрих фон}}, у якій Фік зголосився представити Петру записку «Про неважке виховання та навчання російських младих дітей, щоб оних в малий час в досконалість поставити». Ця доповідь удостоїлася такої резолюції Петра: «Зробити академію, а нині підшукати росіян, хто вчений і до того схильність має, також почати перекладати книги юриспруденції та інше»{{sfn|Пекарський, т. 1|1870|с=xxiv}}.
 
Прийняття в [[Французька академія наук|Паризьку академію]] також зміцнило [[Петро I Олексійович|Петра I]] в його намірі завести академію. У відповіді Паризької академії 18 лютого ([[1 березня]]) [[1721]] року Петро I, зокрема, писав: «Ми нічого більше не бажаємо, як щоб через старанність, яку ми будемо докладати, науки в кращий колір привести, себе яко гідного вашої компанії члена показати». Пошук персоналу для академії передбачалося здійснити звичним способом: викликом іноземних вчених з-за кордону. Засоби для академії передбачалося виділити з державногодержавної казначействаскарбниці. Для академічного інвентарю вже існував доробок: книги, що дісталися у вигляді трофеїв при завоюванні {{Нп|Остзейський край|Остзейського краю|ru|Прибалтийский край}}, доповнені закупленими Петром за кордоном книгами, склали бібліотеку істотних розмірів; а з різноманітних колекцій, отриманих Петром під час закордонних подорожей, утворилася [[Музей антропології і етнографії імені Петра Великого|Кунсткамера]].
 
Лейб-медику імператора [[Блюментрост Лаврентій Лаврентійович|Л. Л. Блюментроста]] було доручено скласти проект-положення про академію та університет, розглянутий і схвалений [[Петро I Олексійович|Петром I]] 22 січня ([[2 лютого]]) [[1724]] року. На початку цієї доповіді формулювалися відмінності між цими двома установами: університет визначався як «збори вчених людей, які наукам … до якого стану оні нині дійшли, младих людей навчають», академія ж — як «збори вчених і майстерних людей, які не токмо сії науки у своєму роді, в тому градусі, в якому оні нині знаходяться, знають, але і через нові інвенти оні здійснюються і множаться»{{sfn|Історія Академії наук СРСР, т. 1|1958|с=45}}. Потім обґрунтовується теза про те, що в умовах Росії роздільне існування цих двох установ користі не принесе{{sfn|Пекарський, т. 1|1870|с=xxx}}.
 
Відповідно до проекту, Петербурзька Академія наук повинна була за своєю структурою значно відрізнятися від західноєвропейських академій. По-перше, вона фактично утворювала нерозривну єдність зі створюваними при ній {{Нп|Академічний університет Петербурзької Академії наук|Академічним університетом||ru|Академический университет Петербургской Академии наук}} та гімназією: хоча формально це були окремі установи, а й до складу членів Академії, і в викладацький штат університету входили одні й ті ж люди (тобто нова академія повинна була поєднувати функції наукового дослідження і навчання). По-друге, вона являла собою державну установу, що фінансувалася за рахунок скарбниці; а її члени, отримуючи платню, мали забезпечувати науково-технічне обслуговування держави. При цьому обов'язки, покладені на академіків (професорів), були різноманітними: стежити за науковою літературою і складати зведення наукових результатів за своєю спеціальністю, брати участь у щотижневих засіданнях і річних публічних зборах Академії, давати наукові довідки і перевіряти пропоновані Академії нові відкриття, складати для студентів курси за своєю наукою, читати публічні лекції<ref name="IstMech">{{книга|назва=Історія механіки в Россії|відповідальний=Під ред. А. Н. Боголюбова, И. З. Штокало|місто=Київ|видавництво=Наукова думка|рік=1987|сторінок=392}}&nbsp;— C. 45.</ref>.
 
28 січня ([[8 лютого]]) [[1724]] року послідував іменний указ Сенату «Про заснування Академії Наук та Мистецтв». Згідно з цим указом, кожен академік повинен був скласти навчальне керівництво на користь учнівського юнацтва і кожен день по годині займатися публічним викладанням свого предмету. Академік повинен був підготувати одного або двох вихованців, які б з часом могли заступити на його місце, причому Петро висловив бажання, «щоб такі були обрані з слов'янського народу, щоб могли зручніше російських вчити». На утримання академії було виділено 24912 рублів «з митних і ліцентних доходів, зібраних з міст [[Нарва|Нарви]], [[Дерпт]]а, [[Пярну]] і [[Аренсбург]]а»{{sfn|Пекарський, т. 1|1870|с=xxx—xxxi}}.
Рядок 55:
=== Відкриття Академії ===
[[Файл:Russian Academy of Sciences SPB.jpg|thumb|320px|left|<center>Будівля Петербурзької академії наук на Василівському острові (Університетська наб., Будинок 5)</center>]]
Після оприлюднення указу «Про заснування Академії Наук та Мистецтв» [[Блюментрост Лаврентій Лаврентійович|Л.&nbsp;Л.&nbsp;Блюментрост]] почав активне листування, метою якого було запрошення з-за кордону в Росію майбутніх професорів Академії (єдиним професором першого складу Академії, який вже проживав до цього часу в Росії, був ботанік {{Не перекладено|Буксбаум Іоганн Христіан|Й. Х. Буксбаум||ru|Буксбаум, Иоганн Христиан}}, що завідував [[Аптекарський огород|Аптекарським городом]] при Медичній канцелярії в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]). Після смерті Петра I (28 січня ([[8 лютого]]) [[1725]]) вступила на престол імператриця [[Катерина I]] узяв створювану Академію під своє заступництво; скориставшись цим, Блюментрост домігся, щоб для проживання академіків і взятих ними студентів Академії був переданий відібраний в казну будинок опального барона [[Шафіров Петро Павлович|П.&nbsp;П.&nbsp;Шафірова]] на [[Васильєвський острів|Васильєвському острові]]{{sfn|Пекарський, т. 1|1870|с=xxxi—xxxiv}}.
 
Протягом [[1725]] року були укладені контракти з усіма професорами первісного складу Академії. Поступово вони з'їжджалися в [[Санкт-Петербург]], приступаючи по приїзді до виконання своїх обов'язків. Вже 15 ([[26]]) серпня [[1725]] року [[Блюментрост Лаврентій Лаврентійович|Л.&nbsp;Л.&nbsp;Блюментрост]] зміг представити імператриці в її Літньому палаці декількох академіків; на цій зустрічі зі звернутими до імператриці вітальними промовами виступили академіки {{Не перекладено|Я. Герман||ru|Герман, Якоб (учёный)}} і {{Не перекладено|Г. Б. Більфінгер||ru|Бильфингер, Георг Бернгард}}. На новій зустрічі Катерини I з академіками (24 листопада ([[5 грудня]]) [[1725]] p.) вона оголосила про намір звести в академіки двох молодих вчених (прибулих в Петербург разом з Г.&nbsp;Б.&nbsp;Більфінгером в якості студентів)&nbsp;— Ф.&nbsp;Х.&nbsp;Майера і Х.&nbsp;Ф.&nbsp;Гросса; 29 січня ([[9 лютого]]) 1726 року]] вони були призначені екстраординарними професорами (тобто академіками без власної кафедри) відповідно математики і повчальної філософії{{sfn|Пекарський, т. 1|1870|с=xxxiii—xxxviii, 211, 214}}.
 
7 ([[18]]) грудня [[1725]] p. послідувавбув виданий іменний указ [[Катерина I|Катерини I]] «Про відкриття наміченої до заснування імператором Петром Великим Академії наук і про призначення президентом лейб-медика Лаврентія Блюментроста». Відкриття Академії відбулося 27 грудня 1725 (7 січня 1726) року на урочистому засіданні, яке проходило у колишньому будинку Шафірова<ref name="esbe-ian" /><ref name="ran-trad">[http://www.ras.ru/about/history/traditions.aspx Зародження традицій]&nbsp;— Історична довідка на офіційному сайті [[РАН]], із книги Ю.&nbsp;С.&nbsp;Осипова «Академія наук в історії РосійскоїРосійської держави»&nbsp;— Москва, «Наука», 1999</ref>.
 
{| class="standard"
Рядок 74:
!style="background:#E8F8FF"| вибуття з <br/>Академії
|-align="left"
|  &nbsp;[[Блюментрост Лаврентій Лаврентійович|Л.&nbsp;Л.&nbsp;Блюментрост]] 
|  1692—1755 
|align="left" |  президент Академії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Петербурзька_академія_наук