Петербурзька академія наук: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 47:
Прийняття в [[Французька академія наук|Паризьку академію]] також зміцнило [[Петро I Олексійович|Петра I]] в його намірі завести академію. У відповіді Паризької академії 18 лютого ([[1 березня]]) [[1721]] року Петро I, зокрема, писав: "Ми нічого більше не бажаємо, як щоб через старанність, яку ми будемо докладати, науки в кращий колір привести, себе яко гідного вашої компанії члена показати". Пошук персоналу для академії передбачалося здійснити звичним способом: викликом іноземних вчених з-за кордону. Засоби для академії передбачалося виділити з державного казначейства. Для академічного інвентарю вже існував доробок: книги, що дісталися у вигляді трофеїв при завоюванні {{Нп|Остзейський край|Остзейського краю|ru|Прибалтийский край}}, доповнені закупленими Петром за кордоном книгами, склали бібліотеку істотних розмірів; а з різноманітних колекцій, отриманих Петром під час закордонних подорожей, утворилася [[Музей антропології і етнографії імені Петра Великого|Кунсткамера]].
 
Лейб-медику імператора [[Блюментрост Лаврентій Лаврентійович|Л. Л. Блюментроста]] було доручено скласти проект-положення про академію та університет, розглянутий і схвалений [[Петро I Олексійович|Петром I]] 22 січня ([[2 лютого]]) [[1724]] року. На початку цієї доповіді формулювалися відмінності між цими двома установами: університет визначався як «збори вчених людей, які наукам … до якого стану оні нині дійшли, младих людей навчають», академія ж — як «збори вчених і майстерних людей, які не токмо сії науки у своєму роді, в тому градусі, в якому оні нині знаходяться, знають, але і через нові інвенти оні здійснюються і множаться»{{sfn|ІсторияІсторія Академії наук СРСР, т. 1|1958|с=45}}. Потім обґрунтовується теза про те, що в умовах Росії роздільне існування цих двох установ користі не принесе{{sfn|Пекарський, т. 1|1870|с=xxx}}.
 
Відповідно до проекту, Петербурзька Академія наук повинна була за своєю структурою значно відрізнятися від західноєвропейських академій. По-перше, вона фактично утворювала нерозривну єдність зі створюваними при ній {{Нп|Академічним університетом||ru|Академический университет Петербургской Академии наук}} та гімназією: хоча формально це були окремі установи, а й до складу членів Академії, і в викладацький штат університету входили одні й ті ж люди (тобто нова академія повинна була поєднувати функції наукового дослідження і навчання). По-друге, вона являла собою державну установу, що фінансувалася за рахунок скарбниці; а її члени, отримуючи платню, мали забезпечувати науково-технічне обслуговування держави. При цьому обов'язки, покладені на академіків (професорів), були різноманітними: стежити за науковою літературою і складати зведення наукових результатів за своєю спеціальністю, брати участь у щотижневих засіданнях і річних публічних зборах Академії, давати наукові довідки і перевіряти пропоновані Академії нові відкриття, складати для студентів курси за своєю наукою, читати публічні лекції<ref name="IstMech">{{книга|назва=Історія механіки в Россії|відповідальний=Під ред. А. Н. Боголюбова, И. З. Штокало|місто=Київ|видавництво=Наукова думка|рік=1987|сторінок=392}}&nbsp;— C. 45.</ref>.