Ташань: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Kiyanka (обговорення | внесок) фото |
||
Рядок 49:
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в [[Іпатієвський літопис|Іпатієвському літописі]] «Как [[Юрій Довгорукий |Юрий Долгорукий]] узял [[Переяслав]]». Але розкопки [[Добраничівська стоянка|Добраничівської стоянки]], якій понад 10 000 років, говорять про те, що село було засноване набагато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник місцевості [[Максимович Михайло Олександрович|Максимович М. О.]] пише: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому XVIII столітті називалось Городищем. Без сумніву, це одне із древніх українських міст».
[[Файл:Парк-пам'ятка у Ташані 16.jpg|alt=Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (144 га), село Ташань|left|thumb|Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (144 га), село Ташань]]
У «Відомостях про місцевість Переяславського полку», складених у 1730 році читаємо: «Село Ташань, за свідченнями старожилів, як вони пам'ятають, раніше було вільне військове, а потім ним володіли — колишні полковники переяславські Лисенко, Іван Момот, Іван Мирович, Стефан Томара, Павло Доброницький. Нині селом володіє генеральша Кантакузинова».
Рядок 65:
<nowiki>-------------------------------------------</nowiki>
[[Файл:Братська могила в Ташані 1.jpg|alt=Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Ташань, біля сільської ради|left|thumb|''Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Ташань, біля сільської ради'']]
В селі Ташань в [[1930]] році було 368 дворів і проживало 2202 мешканці. Того ж року в селі був організований колгосп імені Комінтерну, при цьому розкуркулено 3 заможні селянські сім'ї. За обидва голодоморні роки вціліли всі записи у книгах реєстрації актів про смерть по сільській раді, що дає змогу назвати убитих голодом поіменно. Це 358 чоловік, 309 людей комуністи убили у [[1933]] році. Загальна кількість жертв - 900 чол. Пояснюється така велика розбіжність тим, що сільська рада фіксувала далеко не кожну смерть у селі. Дехто стверджує, що це робилося свідомо на виконання вказівок вищої влади. Убитих голодом ховали на сільському кладовищі<ref>[http://web.archive.org/web/20130925094429/http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років]</ref>.
| |||