Головецький Діонисій Дмитро: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Особа |ім'я = о. Діонисій Головецький, ЧСВВ |місце_проживання = |інші_імена = |зображення...
 
примітки, посилання на інші статті вікіпедії
Рядок 35:
 
== Життєпис ==
Народився в Галичині в м. Старий Самбір у сім'ї Миколи Головецького та Євфросинії з роду Павлівських. Навчався в Самбірській гімназії ім. княжни Єлисавети (1899—1904), а після навчання вступив до Василіянського Чину на [[Новіціат|новіціят]] в Крехові (30 жовтня 1904). 12 червня 1906 склав перші чернечі обіти, а вічні — 1 серпня 1909. Навчався у василіянських студійних домах у Крехові (початкові студії гуманістики), Лаврові (філософія) та перший рік богослов'я в [[Монастир святого Юра (Червоноград)|Кристинополі]], а відтак призначений на навчання до Риму — [[Українська папська колегія святого Йосафата]] і [[Папський Григоріанський університет]] (1912—1915)<ref>''[[Блажейовський Дмитро|Dmytro Blažejovskyj]].'' Byzantine Kyivan rite students... — P. 133.
</ref>. 3 вересня 1915&nbsp;р. в [[Церква Святої Великомучениці Варвари (Відень)|церкві св. Варвари]] у Відні єпископ [[Крижевецька єпархія|Крижевецький]] [[Діонісій Няраді]] рукоположив його на священика. По завершенні студій навчав філософії і риторики василіянських студентів у Крехові. В 1919 р. в розпал польсько-української війни разом із іншими василіянами з Крехова і Жовкви (разом 42 особи) був вивезений до табору військово-полонених в [[Домб'є]] (травень-серпень 1919). Згодов був парафіяльним сотрудником у [[Монастир святого Онуфрія (Львів)|монастирі св. Онуфрія]] у Львові, а 1924 — призначений ігуменом і парохом василіянського монастиря в [[Перемишль|Перемишлі]]. Тоді викладав богослов'я в Перемишльській греко-католицькій духовній семінарії, давав місії та реколекції.

В 1925—1934 роках — ректор [[Українська папська колегія святого Йосафата|Української Папської Колегії Святого Йосафата]] в Римі. Від 1929 — член Кодифікаційної комісії східного канонічного права, яку скликав папа [[Пій ХІ]], радник [[Конгрегація Східних Церков|Конгрегації для Східної Церкви]]. 1944-1946 — генеральний вікарій Василіянського Чину св. Йосафата. Після передачі уряду о. [[Кінах Гліб Григорій|Глібові Кінаху]], виїхав до США, де став професором канонічного права в [[Католицький університет Америки|Американському католицькому університеті]] у Вашингтоні (1947—1955).
 
Помер 4 лютого 1961 у [[Ґлен-Коув (Нью-Йорк)|Глен-Кові]], Нью-Йорк, США.