Мистецтвознавство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
Lorry (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 35:
== Йоган Вінкельман та інші науковці попередники==
Черговий впливовий мистецтознавчий твір був створений Йоганом Вінкельманом (1717-1768)<ref>http://studme.org/1040051413554/kulturologiya/teoriya_istoriya_izobrazitelnogo_iskusstva#96</ref> . Він мав назву «Історія стародавнього мистецтва», але у 18 ст. і на початку 21-го в назві вбачають різні змісти.
У Вінкельмана — була лише спроба
Продовжувачами справи Вінкельмана стала бригада французьких науковців і
В мистецтвознавчу полеміку втутились пристрасні представники [[романтизм]]а, ідейної течії, що протистояла емоційній холодності і застиглій нормативності [[класицизм]а. Теоретики класицизма виходили з доктрини, що ідеал вже був досягнутий у мистецтві Стародавньої Греції і Стародавнього Рима. Завдання — лише наслідувати форми, вироблені греками та римлянами, всі ці колони, портики, фронтони і прямі кути. Теоретики романтизма оголосили вартими уваги і наукового дослідження усі мистецькі здобутки всіх попередніх епох, а не тільки канонізованих греків,римлян та майстрів італійського відродження. В історію митецтва і мистецтвознавство повернули раннє [[середньовіччя]], добу романики і [[Готика|готики]], місцеві варіанти [[бароко]] і [[рококо ]].
Згодом прийшов новий етап досліджень мистецтва мусульманських країн, китая, Японії, доколумбових цивілізацій. Найціннішими уцьому процесі були практичні спроби не тілки вивчення істрії мистецтва неєвропейських народів, скільки спроби рятування і вивезення творів мистецтва у європейський культурний простір з небезпечних регіонів військових конфліктів, безглуздого нищення тощо. Останні руйнівні процеси тривають донині...
== Посилання ==
|