Мистецтвознавство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
вікіфікація
Lorry (обговорення | внесок)
правопис
Рядок 35:
== Йоган Вінкельман та інші науковці попередники==
 
Черговий впливовий мистецтознавчий твір був створений Йоганом Вінкельманом (1717-1768)<ref>http://studme.org/1040051413554/kulturologiya/teoriya_istoriya_izobrazitelnogo_iskusstva#96</ref> . Він мав назву «Історія стародавнього мистецтва», але у 18 ст. і на початку 21-го в назві вбачають різні змісти.
 
У Вінкельмана — була лише спроба систематизуванисистематизувати давньоримське мистецтво. На той час ще не було достатньо знань ні про двньогрецькедавньогрецьке мистецтво і мистецтво доби архаїки, ні про мистецтво [[Етруски|етрусків]], [[Стародавній Єгипет|стародавніх єгиптян]], франків, бритів, німецьких і слов'янських племен. Відповідно і назва його книги мала б мати іншу назву, щось на кшталт «Історія мистецтва Стародавнього Рима».
 
Продовжувачами справи Вінкельмана стала бригада французьких науковців і офцерів[[офіцер]]ів у складі армій Наполеона, що вдерлися у Арабський Єгипет. Військові підсумки наполеонівської [[Авантюра|авантюри]] у Єгипті — сумнівні, чого неможливо говорити про підсумки наукові. На новий щабель були підняті дослдженядослідженя і знання про Стародавній Єгипет, а серед непересічних досягнень — розшифрування науковцем Шампольйоном египетських ієрогліфів, і здатність читата писемні джерела зниклої держави <ref>http://studme.org/1040051413554/kulturologiya/teoriya_istoriya_izobrazitelnogo_iskusstva#96</ref>.
 
В мистецтвознавчу полеміку втутились пристрасні представники [[романтизм]]а, ідейної течії, що протистояла емоційній холодності і застиглій нормативності [[класицизм]а. Теоретики класицизма виходили з доктрини, що ідеал вже був досягнутий у мистецтві Стародавньої Греції і Стародавнього Рима. Завдання — лише наслідувати форми, вироблені греками та римлянами, всі ці колони, портики, фронтони і прямі кути. Теоретики романтизма оголосили вартими уваги і наукового дослідження усі мистецькі здобутки всіх попередніх епох, а не тільки канонізованих греків,римлян та майстрів італійського відродження. В історію митецтва і мистецтвознавство повернули раннє [[середньовіччя]], добу романики і [[Готика|готики]], місцеві варіанти [[бароко]] і [[рококо ]].
 
Згодом прийшов новий етап досліджень мистецтва мусульманських країн, китая, Японії, доколумбових цивілізацій. Найціннішими уцьому процесі були практичні спроби не тілки вивчення істрії мистецтва неєвропейських народів, скільки спроби рятування і вивезення творів мистецтва у європейський культурний простір з небезпечних регіонів військових конфліктів, безглуздого нищення тощо. Останні руйнівні процеси тривають донині...
 
== Посилання ==