Шеддадіди: відмінності між версіями

'''Шеддадіди''' ([[перська мова|перс.]] شداديان‎, [[вірменська мова|вірм.]] Շադդադյաններ)&nbsp;— феодальна династія [[курди|курдського]] походження<ref>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/35178/Armenia/44272/Ottomans-and-Safavids Енциклопедія Британіка. Armenia {{lang-en|}}]</ref>, що правила в Аррані та Східній Вірменії. В [[11 століття|ХІ]]&nbsp;— [[12 століття|ХІІ століттях]] була найсильнішою курдською династією [[Південний Кавказ|Закавказзя]]<ref>Б.&nbsp;Д.&nbsp;Греков. Очерки истории СССР. Период феодализма, IX–XVIX—XV&nbsp;вв. Том 1&nbsp;— Академии наук СССР. 1953.&nbsp;— 621 с.</ref>.

Поряд з іранськими традиціями на Шеддадідів значний культурний вплив мали вірменське оточення та вірменські родинні зв'язки. В генеалогії династії зустрічаються як типово іранські імена, такі як Лакшарі, так і типово вірменські імена, такі як Ашот. Це результат того, що Шеддадідам доводилося маневрувати між [[дейлеміти|дейлемітами]] [[Азербайджан]]у та [[Християни|християнами]]&nbsp;— [[вірмени|вірменами]] та [[грузини|грузинами]]<ref name="Босворт1">Босворт К.&nbsp;Э.&nbsp;Мусульманские династии.&nbsp;— М: Наука. 1971.&nbsp;— ст. 132–134132—134{{oq|ru|Северо-западный угол иранского мира и примыкающие к нему районы Кавказа на протяжении большей части писанной истории являли собою крайне запутанную в этническом и лингвистическом отношении картину. Присутствие в генеологии Шаддадидов дейлемитских имён (типа Лашкари) и армянских (типа Ашот), несомненно, объясняется тем, что Шаддадидам пришлось искать себе место между дейлемитами Азербайджана, с одной стороны, и христианами - армянами и грузинами - с другой.}}</ref>.

Манучехр ібн Шавур II став засновником Анійської гілки Шеддадідів (близько 1072-11991072—1199). З приєднанням Ані в 1199 до Грузії династія Шеддадідів припинилася<ref>ВРЕ</ref>.