Вікіпедія

Балацький Дмитро Євменович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
м приховане наразі фіз не можливо перевірити
Рядок 31:
{{Однофамільці|Балацький (прізвище)}}
 
'''Дмитро Євменович Балацький ''' ([[26 жовтня]] [[1902]], [[Гайсин]] — [[15 березня]] [[1981]], [[Полтава]]) — український хоровий [[диригент]], один із засновників капел «Зірка» (Гайсин) та «Хорансу» (Київ), художній керівник [[Українська державна зразкова капела бандуристів|зразкової капели бандуристів]], хорових капел [[Одеська обласна філармонія|одеської]] та [[Полтавська обласна філармонія|полтавської]] філармоній, автор [[Аранжування|музичного перекладу]] для [[Бандура|бандури]] до пісні «[[Розпрягайте, хлопці, коні]]».
 
== Біографія ==
Рядок 38:
Керівник [[Українська державна зразкова капела бандуристів|Державної капели бандуристів]] (від 1937-го). Арештований 1 вересня 1938 року за ''«активне проведення антирадянської агітації, розповсюдження провокаційних чуток, участь у контреволюційній організації»''. Особливою нарадою [[НКВС]] від 21.10.1938 року по справі 1615086 за [[Стаття 54 Кримінального кодексу УРСР (1927 і 1934)|статтями 54-10, 54-11]] КК УРСР засуджено до ув'язнення в [[ГУЛАГ|концентраційних таборах]] [[Казахстан]]у терміном на 5-ть років. Дмитро Балацький був одним із небагатьох бандуристів, який під час допитів виявив неабияку мужність, не визнавши своєї вини і не обмовивши нікого зі своїх друзів чи колег. У 1939-му році подавав заяву на [[Касація|касацію]] вироку, яку було відхилено.
 
<!--На допиті обвинувачили що брат, який був в армії С. Петлюри жив у Польщі, хоч він вважав що той загинув ще в 1919&nbsp;р. Обвинувачили чому в репертуарі капели не були твори інших національности. Під час слідства бандурист О. Дзюбенко його назвав анти-совєтським націоналістом, фашистом та террористом який негативні речі говорив про радянське керівництво. Директор капели бандуристів Захар Аронський свідчив що Балацький дає перевагу українським пісням та пісні з західної України та ігнорував радянські масові пісні. Що той переробив пісню про Єжова на націоналістичну пісню і що Радянська влада топтала українську культуру. Директор хору Думка Луценко свідчив що Балацький включав пісні емігрантського композитора Олександра Кошеця та розповідав анти-радянські анекдоти.
 
Дістав 5 років ссилки в Казахстані.
Рядок 46:
В 23 жовтня 1942 р він був звільнений а в 1943 знову арештований і мали його розстріляти за анти-радянську націоналістичну агітацію яку замінили на 10 років ув'язнення а в 1944 знову був звільнений.
 
Реабілітований 13 липня 1956 року.-->▼
З 1947-48 працював у Одеській філармонії а з 1949 хормейстер ансамблю пісні і танцю в Києві а потім керівник хору в Полтавській філармонії.
Після повернення з заслання з часом влаштувався художнім керівником в [[Одеська обласна філармонія|одеській]] філармонії (1947–48). 1949-го року одержав призначення на посаду керівника хорового колективу [[Полтавська обласна філармонія|обласної філармонії]] до [[Полтава|Полтави]]. Більше 20-ти років керував чоловічим вокальним ансамблем музичної школи при філармонії. Викладав у вечірній музичній школі, керував робітничими хорами.
 
== Творчість ==
▲Реабілітований 13 липня 1956 року.
 
У репертуарах усіх хорових колективів, якими керував Дмитро Балацький у 50-70-х роках XX століття, обов'язково були твори [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]]. Дбав про популяризацію [[Українські народні пісні|української пісні]]. Є автором музики ''«Розпрягайте, хлопці, коні»''.
 
== Вшанування пам'яті ==
[[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]] присвятив Балацькому вірш «Бетховен» (1932). В Полтаві іменем Дмитра Балацького найменовано єдну з вулиць.
 
== Джерела ==
* Черемський, К.&nbsp;П.&nbsp;Повернення традиції / К. Черемський.&nbsp;— Х.: Центр Леся Курбаса.&nbsp;— 1999.&nbsp;— 288 с.
* Черемський, К.&nbsp;П.&nbsp;Шлях звичаю /&nbsp;— Х.: Глас.&nbsp;— 2002.&nbsp;— 444 с.
* Ротач, П. «Копав, копав криниченьку…» (життя, віддане пісні) / П. Ротач // Ротач П. «Рядки за рядками, літа за літами…» – Полтава, 2005. – С. 475—488.
* Сабадар, В. Чи житиме «Прометей»? / В. Сабадар // Полтавський вісник. – 2007. – 20 квіт. – С. 19.
* Семенченко, П. Життя, осяяне великим талантом і великими випробуваннями / П. Семенченко // Зоря Полтавщини. – 2002. – 20 листоп. – С. 4.
* Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead&nbsp;— Yale University Press, London 2007
 
== Посилання ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41180 Енциклопедія Сучасної України]
* [http://libgonchar.org/index.php?option=com_content&view=article&id=222%3Aq--q&catid=185&Itemid=27&lang=uk Вулиця Д. Балацького]
 
[[Категорія:Народились 1902]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Балацький_Дмитро_Євменович