Герасименко Василь Явтухович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
[[Файл:Herasymenko.JPEG|thumb|100px|В. Герасименко]]
[[Файл:Herasymenko&Kahrkiv.JPG|thumb|100px|В. Герасименко в майстерні]]
'''Герасименко Василь Явтухович''' (народився {{дн|1|5|1927}} в селі [[Пищики (Сквирський район)|Пищики]], [[Київська область]], помер 22 вересня 2015 у Львові) — бандурист, педагог, конструктор-винахідник [[бандура|бандур]], засновник львівської школи академічного бандурного виконавства, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор. З 1954 по 2012 працював у ЛНМА ім. М. Лисенка. 1989-96 рр. – завідувач кафедри українських народних інструментів. Загальний педагогічний стаж – 60 років!.
 
У 1952 р. закінчив Львівське музичне училище (клас бандури [[Грисенко Микола Григорович|Миколи Грисенка]]), а у 1960 р. [[Львівська консерваторія|Львівську консерваторію]] (клас бандури [[Бобир Андрій Матвійович|А. Бобиря]]). Працював артистом у Львівській обласній філармонії (1952-1962), викладав у ДМШ №1 (1952-1956), у Львівському музичному училищі (1953 -1978). З 1956 по 1966 рр.. веде клас бандури і завідує відділом народних інструментів у Львівській спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. С.Крушельницької.
 
У 1954 р. був запрошений ректоратом на посаду викладача Львівської консерваторії ім. М. В. Лисенка. Запрошення молодого фахівця із середньою музичною освітою і дворічним педагогічним стажем було зроблене як виняток, за погодженням Міні­стерства культури України, у зв’язку з відсутністю у Львові бандуриста з вищою освітою. ЗМайже 196730 пороків (1967-1996) роки керував створеним ним ансамблем бандуристів консерваторії, з яким активно концертував в Україні, в республіках бувшого СРСР та Чехословаччині.
 
У творчому та методичному доробку В. Герасименка - сотні перекладів, аранжувань творів світової та національної класики, обробок народних пісень для бандури та бандурних ансамблів, що склали основу педагогічного репертуару  навчальних закладів різних рівнів акредитації. Автор  програми "Спеціальний клас бандури" ( Київ: Навчально-методичний кабінет Міністерства культури УРСР, 1985). [[Зображення:HerasymenkoKharkiv2.JPG|thumb|100px|Харківська бандура #2]]
 
Як педагог В.Я. Герасименко виховав понад 100 випускників, серед яких лауреати різних конкурсів, кандидати наук, видатні діячі культури, відзначені почесними званнями.
 
Його доньки [[Герасименко Оля Василівна|Оля Герасименко]]-Олійник та [[Герасименко Оксана Василівна|Оксана Герасименко]],
[[Сестри Байки|сестри Даниїла, Марія та Ніна Байко]], [[Менкуш Галина Іванівна|Галина Менкуш]], [[Гальчак Галина|Ганна Гальчак,]] Раїса Кузьменко, [[Стахів Остап|Романія Василевич, Мирослава Попілевич, Йосип Яницький, Олександр Верещинський, Петро Авраменко,]] [[Баран Орест Михайлович|Орест Баран,]] [[Посікіра Людмила Кузьмівна|Людмила Посікіра]],Тетяна Ткач, Марія Наконечна, Ореста Пришляк, Надія Сторожук, [[Сорока Марія Іванівна|Марія Сорока]], [[Содомора Ірина Михайлівна|Ірина Содомора]], [[Стахів Остап|Остап Стахів]], Ірина Ольшевська, Ольга Войтович-Стащишин, [[Мирвода Світлана Іванівна|Світлана Мирвода]]<ref>[[Жеплинський Богдан Михайлович|Жеплинський Б.М.]], Ковальчук Д.Б.: [[Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник]]. Львів 2011, Галицька видавнича спілка. 316 сторінок, сторінка 253.</ref>[[Дутчак Віолета Григорівна|, Віолетта Дутчак]], Оксана Ваврик, Оксана Савіцька, Роман Антонюк, [[Лазуркевич Тарас|Тарас Лазуркевич]], [[Созанський Олег|Олег Созанський]], Віктор Рубай, Дмитро Губ'як та інші.
«[[Тріо бандуристок Львів'янки]]».[[Зображення:HerasymenkoKharkiv2.JPG|thumb|100px|Харківська бандура #2]]
 
'''Державні відзнаки і нагороди''':
Рядок 42 ⟶ 48:
*Технолого-нормувальна карта для промислового виробництва бандур. – Львів: Фабрика муз. інструментів, 1964-1987. – 14 с.
*Технологічне оснащення для промислового виробництва бандур. – Львів: Фабрика муз. інструментів. – 1964-1987. 
 
===Учні. ===
Як педагог В.Я. Герасименко виховав понад 100 випускників, серед яких лауреати різних конкурсів, кандидати наук, видатні діячі культури, відзначені почесними званнями.
 
Його доньки [[Герасименко Оля Василівна|Оля Герасименко]]-Олійник та [[Герасименко Оксана Василівна|Оксана Герасименко]],
[[Сестри Байки|сестри Даниїла, Марія та Ніна Байко]], [[Менкуш Галина Іванівна|Галина Менкуш]], [[Гальчак Галина|Ганна Гальчак,]] Раїса Кузьменко, [[Стахів Остап|Романія Василевич, Мирослава Попілевич, Йосип Яницький, Олександр Верещинський, Петро Авраменко,]] [[Баран Орест Михайлович|Орест Баран,]] [[Посікіра Людмила Кузьмівна|Людмила Посікіра]],Тетяна Ткач, Марія Наконечна, Ореста Пришляк, Надія Сторожук, [[Сорока Марія Іванівна|Марія Сорока]], [[Содомора Ірина Михайлівна|Ірина Содомора]], [[Стахів Остап|Остап Стахів]], Ірина Ольшевська, Ольга Войтович-Стащишин, [[Мирвода Світлана Іванівна|Світлана Мирвода]]<ref>[[Жеплинський Богдан Михайлович|Жеплинський Б.М.]], Ковальчук Д.Б.: [[Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник]]. Львів 2011, Галицька видавнича спілка. 316 сторінок, сторінка 253.</ref>[[Дутчак Віолета Григорівна|, Віолетта Дутчак]], Оксана Ваврик, Оксана Савіцька, Роман Антонюк, [[Лазуркевич Тарас|Тарас Лазуркевич]], [[Созанський Олег|Олег Созанський]], Віктор Рубай, Дмитро Губ'як та інші.
«[[Тріо бандуристок Львів'янки]]».
 
==Бандури==
Рядок 63 ⟶ 62:
*Романюк  П. Хресний шлях // Львів: Молода Галичина. – 3 вересня 1992. 
*Кияновська Л. Символ України – бандура та її вірний лицар // Культура і життя. - Київ. – 2002 (19 червня).
*Кияновська Л., Герасименко О. Василь Герасименко – майстер бандури // М.А.Давидов Історія виконавства на народних інструментах (Українська академічна школа) Підручник для вищих та сер. муз.навч.музичних навчальних закладів. – Київ: НМАУ ім.П.Чайковського, 2005. – С. 275-279
*Герасименко О. Феномен Василя Герасименка у бандурному мистецтві сучасності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка та НМАУ ім. П.Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. – №1 (16). Тернопіль: 2006. – С.69-75.
*Герасименко О.  Грані творчої діяльності Василя Герасименка // Проблеми педагогіки   мистецтва. Серія: Кобзарське мистецтво. – зб. статей. –Вип– Вип. 2 . – Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2007. – С. 12-21.
*Зінків І.Я. Бандура як історичний феномен: монографія. – Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2013. – 448 с.. – С. 160-162, 193-200, 205-209
 
Рядок 73 ⟶ 72:
== Посилання ==
* [http://home.att.net/~bandura.ca/Bandura-OlaH/4Page.html The Master of the Bandura]
* ''Мішалов В. Ю.'' '''Харківська бандура - Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті''' - (Серія Слобожанський світ) — Харків - Торонто, 2013 –368с.
 
[[Категорія:Бандуристи]]