Вікіпедія

Польсько-козацько-татарська війна (1666—1671): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 31:
== Воєнні дії 1666–1667 років ==
[[Файл:Brandt Powrot zwyciezcow.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Юзеф Брандт]],'' Повернення переможців.'']]
Наприкінці 1666 року гетьман Правобережної України [[Петро Дорошенко]] визнав протекцію Криму. У грудні 1666 року козаки П. Дорошенка разом з татарами розбили [[Битва під Браїловим (1666)|під Браїловим]] на Брацлавщині 6-тисячний відділ коронної армії під проводом [[Себастьян Маховський|Себастьяна Маховського]]. Командир польського війська Речі Посполитої опинився в татарському полоні. Отже, ще до закінчення польсько-російськоїмосковської війни Україна стала театром нової війни.
 
У червні [[1667]] року польний гетьман коронний [[Ян III Собеський|Ян Собеський]] попередив населення не тільки [[Поділля]], але й Люблинщини, що їм загрожує небезпека від татарської навали. Як і очікувалося, у вересні 1667 року 16-20-тисячна орда татар під проводом калга-султана Крим Ґерая, посилена 15 тисячами козаків Дорошенка, вдерлася на Галичину. Собеський зміг зібрати 15 тисяч коронного війська та приватних магнатських підрозділів, щоб захиститися від цієї навали. Крім того, йому допомогли озброєні православні селяни. У [[Битва під Підгайцями (1667)|битві під Підгайцями]] козацько-татарське військо зазнало поразки, після 10 днів протистояння була підписана мирна [[Підгаєцька угода]], яка в дійсності виявилася лише перемир'ям.
 
== Воєнні дії 1671 року ==
Коли [[1670]] року гетьман Дорошенко спробував знову звільнити Правобережну Україну від влади Речі Посполитої, варшавський уряд позбавив його булави та поставив козацьким гетьманом Михайла Ханенка. Хан Адиль Ґерай, що став прибічником союзу з Річчю Посполитою, не питаючи дозволу ТуреччиниОсманської імперії, в травні [[1671]] року уклав угоду з новим гетьманом, і був негайно скинутий з престолу. [[Султан]] [[Мехмед IV]] поставив ханом Селіма Ґерая. Селім вступив в союз з Дорошенком, який мріяв з турецькоюосманською допомогою створити єдину і незалежну українську державу. Об'єднавши свої сили з ханом, Дорошенко відновив війну проти Речі Посполитої. У цій ситуації [[Ян III Собеський|Ян Собеський]], маючи тільки 4000 війська, [[20 серпня]] 1671 року знову пішов в похід в Україну. У кінці серпня він розбив козаків та білгородських татар [[Битва під Брацлавом (1671)|під Брацлавом]]. В кінці жовтня 1671 року Собеський отримав перемогу [[Битва під Кальником (1671)|під Кальником]].
 
Оскільки кримський хан займався в цей час боротьбою з бунтівними [[Черкеси|черкесами]], існувала можливість захоплення всієї Правобережної України, за умови, що на допомогу Собеському прийде король з посполитим рушенням та з литовською армією. Цього не сталося, оскільки [[16 жовтня]] в результаті інтриг особистого ворога Я. Собеського — [[Великий гетьман литовський|великого гетьмана литовського]] [[Михайло Казимир Пац|Михайла Казимира Паца]] — литовську армію було розпущено. Король [[Михайло Корибут Вишневецький|Міхал Корибут]], знаючи, що Собеський був прибічником французької партії, не хотів давати йому під команду посполите рушення. У цій ситуації Річ Посполита змарнувала перемоги Собеського над татарами й П. Дорошенком.
 
У січні [[1672]] року до Варшави приїхав турецькийосманський посол, що привіз султанський указ про проголошення війни проти Речі Посполитої. Османська імперія вирішила напряму взяти під свій контроль Україну, почавши [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецьку війну 1672–1676 років]]
 
== Література ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Польсько-козацько-татарська_війна_(1666—1671)