Комплекс віленських замків: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 50:
У 1623-1636 рр. в південно-східному куті собору була побудована квадратна, перекрита куполом з ліхтарем каплиця [[Казимир Святий|св. Казимира]]. Це один з найцінніших пам'яток раннього бароко у Вільнюсі. Рельєфний декор купола, аркад і вівтаря каплиці з'явився після реставрації у 1692 році.
У 1786-1801 рр. литовський архітектор Л. Стуок-Гуцявічюс істотно змінив собор, побудував новий головний вівтар та добудував ліву [[Ризниця|ризницю]].
[[Файл:Дзвіниця Кафедрального собору (Вільнюс).JPG|thumb|left|Дзвіниця. Вільнюс.2013]] Внутрішній простір було мало змінено. Будівництво в 1801 році закінчив архітектор М. Шульцас, собор набув ознак [[Класицизм|класицизму]]. На головному фасаді з'явилися величний портик з шістьма [[Доричний ордер|доричними]] колонами, ніші з бароковими скульптурами євангелістів, [[Авраам]]а і [[Мойсей|Мойсея]], на фронтоні - горельєф «Жертвопринесення Ноя». У бічних нішах південного фасаду було розміщено скульптури князів литовських, північного - скульптури святих, перенесених сюди в XIX ст. з костьолів св. Казимира і Місіонерів. Зі східного боку кафедральний собор був з'єднаний проходом з Королівським палацом. Найдавнішу кам'яну споруду Вільнюса було збудовано імовірно в XIII ст. Спочатку Дзвіниця була квадратна (уцілів нижній, зараз підземний ярус, з арочними нішами); дещо пізніше, після часткового руйнування, на її залишках була побудована чотириповерхова кругла вежа з бійницями. Стіни її товщиною до 4 м викладені з польового каменю. У 1522-1524 рр. архітектор Аннус надбудував вежу, в яку у 1561 році був перенесений дзвін кафедрального собору. Наприкінці XVI в. вежа-дзвіниця була ще раз підвищена: з'явилася її верхня восьмикутна триповерхова частина. Пізніші ремонти (XIX ст.) мало що змінили. У 1967 р в дзвіниці було розміщено 17 дзвонів.
== Примітки ==
| |||