Суфікс: відмінності між версіями

1. (-а) — без наростківсуфіксів із самих пнівкоренів (основ слова), надто дієслівних сприросткованихпрефіксальних, часто повстають нові слова на означення передусім абстрактних тяміменників (власне не матеріальних): ''пі́дпал, по́слух, за́гад, на́дмір, пере́страх, спо́мин, по́гляд, до́каз, пере́клад, ви́гляд, за́хід, по́клад, у́стрій, на́мул, пере́сип, недо́ук''. Наголос майже заводи на приросткупрефіксі.

Також і без приростківпрефіксів: ''пал, ляк, спів, блуд, мах, лік, каламут, стріл, кус, клик'' тощо.

Але від дієслівних пнівкоренів із префіксами (приростками) й без них творяться ще іменники на '''-а''':

б) при дієслівних пняхкоренях в іменниках близьких своїм значіннямзначенням до віддієслівних ('''-ння, -ття'''): ''битва, гонитва, молитва, жертва''.

25. '''-во''' – в деяких іменниках як і '''-ва''' б) при дієйменникових пняхкоренях: ''шитво́, питво́, їство́, житво́''.

28. '''-ень''' (з випаднем ''е'') – досить поширений наростоксуфікс на означення іменників з різних пнівкоренів і з різноманітним значіннямзначенням:

29. '''-еньк-, -ечк-, -оньк-, -очк-''' – надзвичайно поширені здрібнілозменшувально-пестливі наросткисуфікси в іменниках, прикметниках і навіть у займенниках, числівниках, дієсловах, прислівниках: ''ру́ченька, кониче́нько, я́воронько, го́ренько, ли́шенько, рі́чечка, ба́течко, яє́чко, го́речко, со́колонько, пуче́чок, чорне́нький, отаке́нький, одне́нький, повнови́денький, біляве́нький, недале́чко, саме́нький, все́нький, мале́нечкий, спа́тоньки, ї́стоньки, ї́сточки, та́мечки, ту́течки, тро́шечки, зно́воньку, та́меньки, ту́теньки, п'яті́речко, вку́почці.''

30. '''-ець, -єць''' (е випадне) – дуже поширений наростоксуфікс з різним значіннямзначенням і при різних пнях:

а) при дієслівних пняхкоренях на означення носія чинності або об’єкта її [порівн. '''-ак''' а), '''-ач''' а)]; ''жнець, куре́ць, краве́ць, швець, злочи́нець, видаве́ць, промо́вець, повста́нець, бува́лець, ме́шканець, бра́нець, коха́нець, годо́ванець;'' іноді й чергується з '''-ак, -ач''' а то й із '''-ок''' тощо: ''співець – співак – підспі́вач, коханець – коханок, промовець – промовник;'' особливо часто вживається в '''-о́вець''': ''службо́вець, урядо́вець, народо́вець;''

г) на означення здрібнілостиздрібнілості: ''баране́ць, каміне́ць, реміне́ць, вітре́ць, хло́пець'' (порівн. '''-ик''');