Стародавня Греція: відмінності між версіями

{{main|Класична Греція}}

 

 

Перенесення скарбниці Делоського союзу з [[Делос]]а в Афіни, стягнення плати — [[форос (податок)|форосу]] з союзників, обмеження вільної торгівлі на морі, каральні експедиції, [[клерухії]] — все це викликало у союзників обурення і бажання звільнитись від зобов'язань. Паралельно назрівали й конфлікти поза союзом: економічна боротьба між Афінами та [[Коринф]]ом в сфері торгівлі, зі Спартою — за верховенство в Греції. [[431 до н. е.]] почалась наймасштабніша війна в історії Стародавньої Греції — [[Пелопоннеська війна]], що закінчилась нищівною поразкою Афін, втратою володінь і привілеїв, а [[Спарта]] встановила свою [[гегемонія|гегемонію]].

[[Аристотель]] — найзнаменитіший з енциклопедичних розумів в історії людства, в своєму вченні спробував з'єднати сильні сторони поглядів [[Демокрит]]а і [[Платон]]а, здійснив величезний вплив на філософські напрями [[Середньовіччя]] і [[Новий час|Нового часу]]. Відмінною рисою філософських творів [[еллінізм|елліністичного часу]], коли розірвався досить замкнений світ грецьких полісів, є посилення уваги до окремої людини і його проблем. Філософія [[Епікур]]а свою задачу вбачала у звільненні людини від страху перед смертю і долею, він заперечував втручання богів у життя природи і людини, доводив матеріальність душі. Життєвим ідеалом філософської школи [[стоїцизм]]у були незворушність і спокій, які повинна зберігати людина на противагу світу, що змінюється. Основною чеснотою стоїки вважали розуміння (тобто знання того, що є добро і зло), мужність і справедливість.

 

 

Досить рано стали узагальнюватися медичні знання. Верховним заступником медицини, богом-цілителем вважався один з олімпійських богів — [[Аполлон]]. Богом власне медицини став [[Асклепій]], причому чимало вчених зараз вважають, що у цього міфологічного персонажа був історичний прообраз, реальний майстерний лікар. У Греції склалося декілька наукових [[Асклепіади|медичних шкіл]], найвідоміші — Кнідська (місто [[Кнід]]) і Косська (на острові [[Кос]]). Представником останньої був [[Гіппократ]], що жив у [[Класична Греція|класичну епоху]]. Його міркування про причини хвороб, про чотири [[темперамент]]и, про роль прогнозу при лікуванні, про морально-етичні вимоги до лікаря здійснили великий вплив на подальший розвиток медицини. [[Клятва Гіппократа]] і сьогодні є моральним кодексом лікарів всього світу. Перший систематичний підручник з анатомії тварин склав [[Діокл Каристський|Діокл]]. Значними медичними центрами були міста Великої Греції, найяскравішим представником якої був [[Філістіон]].

Грецьку архітектуру відрізняє чистота і єдність стилю. Було вироблено три основних [[архітектурний ордер|архітектурних ордери]] («ордер» — в перекладі з грецького «порядок») — вони розрізняються типами [[колона|колон]] і перекриттів, пропорціями, декоративним оздобленням. [[Доричний ордер|Доричний]] та [[іонічний ордер|іонічний]] стилі виникли у полісний період. Найчепурніший — [[коринфський ордер]] — з'являється у добу [[еллінізм]]у.

 

 

Парадний вхід до Акрополя — [[Пропілеї]] — зведені архітектором [[Мнесікл]]ом. Пізніше перед ними на штучно збільшеному виступі скелі був побудований невеликий [[храм Ніки Аптерос]] (Ніки Безкрилої) — символ того, що богиня перемоги ніколи не покине місто. Головний храм Акрополя — біломармуровий [[Парфенон]] — храм Афіни Парфенос (Афіни Діви). Його архітектори — [[Іктін]] і [[Каллікрат]] — задумали і спроектували будову настільки пропорційною, що вона, виділяючись як безумовно найвеличніша споруда комплексу, при цьому своїми розмірами не тяжіє над іншими. У старовину в центрі Акрополя на постаменті, у золотих доспіхах, підносилася грандіозна фігура Афіни Паллади (Афіни Воїтельниці) роботи Фідія. [[Ерехтейон]] — храм, присвячений [[Посейдон]]у, який за міфом суперничав з Афіною за право покровительствувати місту. Найзнаменитіший в цьому храмі портик [[каріатида|каріатид]]. [[Портик]]ом називають відкриту з одного боку галерею, що спирається на колони, а в Ерехтейоні колони замінені шістьма мармуровими фігурами дівчат-каріатид. Римський історик [[Плутарх]], що писав про споруди Акрополя: «.. їх вічна новизна врятувала їх від дотику часу».