Бенуа Олександр Миколайович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Художник
| Ім'я = Бенуа Олександр Миколайович
| Оригінал імені =
| Фото = Benua Bakst.jpg
| Ширина =
| Підпис = Худ. [[Леон Бакст]]. Портрет О. Н. Бенуа, 1898 рік.
Рядок 13:
| Громадянство = {{FRA}}
| Жанр = [[пейзаж]], театрально-декораційне мистецтво
| Навчання =
| Напрямок =
| Роки творчості =
| Член КПРС з =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Сайт =
| Премії =
| Твори = малюнки, друкована графіка, книжкова ілюстрація, картини, театральні декорації
}}
'''Олександр Миколайович Бенуа''' ({{lang-ru|Александр Николаевич Бенуа}}, {{lang-fr|Alexandre Benois}}; * [[3 травня|21 квітня (3 травня)]] 1870, [[Санкт-Петербург]]— † [[9 лютого]] [[1960]], [[Париж]])
▲'''Олександр Миколайович Бенуа''' ({{lang-ru|Александр Николаевич Бенуа}}, {{lang-fr|Alexandre Benois}}; * [[3 травня|21 квітня (3 травня)]] 1870, [[Санкт-Петербург]]— † [[9 лютого]] [[1960]], [[Париж]]) — російський та французький [[художник]], [[історик мистецтва]], [[художній критик]], один із засновників об'єднання [[Світ мистецтва (товариство)|«Світ мистецтва»]]. Син архітектора [[Бенуа Микола Леонтійович|М. Л. Бенуа]].
▲== Початок біографії, пошуки. ==
[[Файл:Kavos Mariinsky 1890.jpg|міні|праворуч|200пкс|Район Петербурга, де мешкала родина Бенуа. Будинок родини зберігся.]]
[[Файл:Alexandr Benois - selfportrait 1893.jpg|міні|ліворуч|200пкс|О.
Олександр Бенуа народився 21 квітня (3 травня) 1870 року в Санкт-Петербурзі, в родині російського [[архітектор]]а Миколи Леонтійовича Бенуа і Камілли Альбертівни Бенуа (уродженої Кавос). Юнаком навчався в Петербурзькому університеті у
== Університет і служба у княгині Тєнішевої ==
В пору юнацьких пошуків Олександр Бенуа став студентом Імператорського Петербурзького університету. Він прослухав увесь курс, де навчався на юридичному факультеті. Але [[юриспруденція]] його не приваблювала. На 1894 рік прийшлося декілька важливих подій в житті Олександра Бенуа
Шлюб примусив художника шукати самостійні джерела прибутку. Несподіванкою була пропозиція княгині [[Тєнішова Марія Клавдіївна|Тєнішової]] (
▲Шлюб примусив художника шукати самостійні джерела прибутку. Несподіванкою була пропозиція княгині [[Тєнішова Марія Клавдіївна|Тєнішової]] (1867–1928) стати охоронцем її мистецьких збірок, піти до неї в приватну службу. Оскільки головну частину мистецьких збірок ще належало зібрати, Бенуа прийняв пропозицію і відбув у відрядження в [[Париж]]. Він купував твори мистецтва для збірки княгині, водночас займався самоосвітою. Перебування за кордоном також сприяло усвідомленню себе як художника.
У 1894 році почав свою кар'єру теоретика і історика мистецтва, написавши розділ про російських художників для німецької збірки «Історія живопису XIX століття». У
▲== Бенуа і видання «Світ мистецтва» ==
▲У 1894 році почав свою кар'єру теоретика і історика мистецтва, написавши розділ про російських художників для німецької збірки «Історія живопису XIX століття». У 1896–1898 і 1905–1907 рр. працював у [[Франція|Франції]]. Став одним з організаторів і ідеологів художнього об'єднання «Світ мистецтва», брав участь в новому мистецькому виданні, що мав ту ж назву [[журнал]] «Світ мистецтва». Заснування журналу відбулося без Бенуа, процесом керував [[Дягілєв Сергій Павлович]], що заручився коштами княгині Тєнішової та московського мецената Савви Мамонтова. На короткий термін видання призупинилося, на що вплинули розчарування меценатки Тєнішової і зловмисне банкрутство Мамонтова. На допомогу, аби врятувати видання, прийшов впливовий художник [[Сєров Валентин Олександрович]], що поклопотався про надання журналу державної підтримки.
== Мистецтвознавець і художник. Пошуки
[[Файл:Winter Palace Garden Entrance.jpg|міні|праворуч|200пкс|Зимовий палац в Петербурзі.]]
Початок 20 століття взагалі став важливим етапом в творчості майстра, в його пошуках. Бенуа остаточно захопила історична тема, яка чітко поділилася на зацікавленість до Франції доби короля Луї XIV та до Петербурга доби 18 століття. Він двічі звертався до версальської серії
Його гуртку належить честь повернення приязні до історії Петербурга і його архітектурного і художнього образу попри офіциоз, державницьку холодність і сплюндрованість у 19 столітті. Саме тому темами багатьох робіт Бенуа стають уславлені сторінки міста 18 століття, його [[парк]]и і ні на що не схожі [[палац]]и, пишний побут доби [[бароко]] і класицизму, архітектурні шедеври геніальних будівничих.
== Театральний художник. Пошуки
[[Файл:Pavillion d'Armide by A. Benois 02.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ескіз «Гобелен» до балету «Павільйон Арміди»]]
Рядок 53:
Саме на початку 20 століття Бенуа звернувся до театру. У 1902 році він виступив сценографом опери Р. Вагнера «Загибель богів». І ці пошуки теж не були даремними. В історію мистецтв Олександр Бенуа увійде як один з талановитіших сценографів 20 століття.
Навіть [[ескіз]]и декорацій до [[балет]]у Н. Черепніна «Павільйон Арміди»
<gallery>
Файл:Pavillion d'Armide by A. Benois 01.jpg|«Павільйон Арміди», ексіз
Рядок 60:
</gallery>
Олександр Бенуа в емірантський період працюватиме в Гранд Опера ([[Опера Гарньє]]) в [[Париж]]і і в
== Різноплановий художник. Пошуки
У
[[1918]] року Бенуа очолив Картинну галерею [[Ермітаж]]у, видав її новий [[каталог]]. Продовжував роботу як книжковий і театральний художник, зокрема працював над оформленням спектаклів БДТ. У 1925 році взяв участь в Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв в Парижі.
Рядок 70:
У 1926 році Бенуа залишив [[СРСР]], не повернувшись із закордонного відрядження.
У [[СРСР]] не вітали [[Еміграція|емігрантів]], тому значна кількість архівних документів не оприлюднена досі. В повній мірі це стосується і художника, нічим не небезпечного для країни, Олександра Бенуа. Не політичний і не державний діяч, Бенуа десятиліттями замовчувався. Досі не передруковані його «Художні листи», що писав митець у
Доживав в [[Париж]]і, працював в основному над ескізами театральних декорацій і костюмів. Олександр Бенуа зіграв значну роль в постановках балетної антепрізи
== Олександр Бенуа і Крим ==
У 1915
== Музей родини Бенуа
[[Файл:OranienbaumJapaneseHall.jpeg|міні|праворуч|300пкс| Бенуа О. М.
Значні зрушення у відношенні до Бенуа Олександра Миколайовича прийшли на початку 1990-х рр. В місті Старий Петергоф відкрито [[музей родини Бенуа]], де серед представників уславленої родини облаштували і залу, присвячену тільки йому. Після здогадки, що той назавжди емігрував з більшовицької Росії, його неповний [[архів]] і картини передали в Російський музей, а речі і меблі розпродали з аукціону. В музеї родини Бенуа зроблена реконструкція кабінету Олександра Миколайовича на основі речей доби і меморіальних речей з різних джерел. Серед експонатів
== Друковані твори ==
* Русская школа живописи, СПБ, 1904;
* Художественные письма, газета «Речь», ноябрь 1908
* Царское село в царствование императрицы Елизаветы Петровны, СПБ, 1910;
* История живописи всех времён и народов, т. 1-4, СПБ, 1912-17 (не окончена);
* Возникновение «Мира искусства», Л., 1928;
* Жизнь художника. Воспоминания, т. 1-2, Нью-Йорк, 1955;
* Александр Бенуа размышляет… (статьи и письма
* А. Бенуа, Мои воспоминания. В пяти книгах. т.1 и т.2. Изд. второе, доп. М., Изд.
=== Вибрані картини ===▼
▲=== Вибрані картини ===
* Серія «Останні прогулянки короля Луї XIV», 1898
* Карнавал на річці Фонтанка
Рядок 105:
== Джерела ==
* Эрнст С., А. Бенуа, П., 1921;
* Эткинд М., «А.
* А. Бенуа, «Мои воспоминания». В пяти книгах. т.1 и т.2. Изд. второе, доп. М., Изд.
* Балабко О. В.
== Посилання ==
Рядок 114:
{{commonscat|Alexandre Benois}}
* [http://www.artonline.ru/encyclopedia/066 Бенуа Александр Николаевич. Биография и творчество художника]
* [http://www.chukfamily.ru/Kornei/Prosa/benua.htm К. Чуковский. Репин и Бенуа] на сайте [http://www.chukfamily.ru/
* [http://www.staratel.com/pictures/ruspaint/066.htm Александр Николаевич Бенуа]
== Див. також ==
* [[Сецесія]]
* [[Жінки-художниці]]
Рядок 127 ⟶ 126:
* [[Серебрякова Зінаїда Євгенівна]]
* [[Анна Ахматова]]
* [[Корній Чуковський]]
* [[Літографія]]
|