Вікіпедія

Т-28: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
стильові правлення
Рядок 179:
 
=== Екранування ===
Застосування танків Т-28 у Зимовій війні виявило недостатність їх бронювання, внаслідок чого була розроблена схема додаткового екранування танка. Танки екранували в заводських умовах методом приварювання додаткових бронелистів товщиною 20 — 30 мм до корпусу танка та башт. Екранування дозволилодало змогу довести товщину броні лобових частин корпусу танка до 50 — 60 мм, а башт і верхньої частини бортів — до 40 мм. Це серйозно підвищило захищеність машини, хоча і негативно позначилося на її динамічних характеристиках, оскільки маса танка зросла до 32 тон. [[Екранування (військова справа)|Екранування]] танків проводилося на Кіровському заводі 1940 року. Екрановані танки отримували індекс Т-28Е («екранований»). Планувалося провести екранування всіх що були в наявності машин (понад 400), але, згідно з документами, всього було заекрановано 111 танків, з них 103 — повністю і 8 — частково.{{sfn|g=Л|Коломієць|2000|с=63}} Більшість екранованих машин надходило в частини Ленінградського військового округу (близько 80%), 15% машин — в Київський ОВО, і лише дві машини — в Західний ОВО.{{sfn|g=Л|Коломієць|2000|с=58, 63}}
 
=== Озброєння ===
Рядок 193:
Гармата КТ-28 призначалася для боротьби з вогневими точками противника та неброньованими цілями, і цілком задовольняла покладені на неї завдання. Потужність її [[бронебійний снаряд|бронебійного снаряда]] в силу невисокої початкової швидкості було достатньо низькою. Треба сказати, що відверта слабкість гармати КТ-28 у боротьбі з броньованими цілями служила джерелом безлічі нарікань з боку військових. Власне, самими конструкторами танка гармата КТ-28 як основне озброєння розглядалася як тимчасовий захід — згодом танки планувалося озброювати 76,2-мм універсальною танковою гарматою [[ПС-3]].{{sfn|g=Л|Коломієць|2000|с=28}} Проте з ряду причин її так і не вдалося допрацювати до прийнятного рівня та запустити у виробництво.
 
Починаючи з [[1938|1938 р.]] і аж до закінчення виробництва в [[1940|1940 р.]] Т-28 озброювалися новою 76,2-мм танковою гарматою [[76-мм танкова гармата зразка 1938 року (Л-10)|Л-10]]. Гармата Л-10 мала ствол довжиною в 26 калібрів та велику порівняно з КТ-28 початкову швидкість (555 м/с), що дозволялодало змогу її бронебійному снаряду пробивати броню товщиною до 50 мм на відстані в 1000 м при куті зустрічі в 60 ° до нормалі. Це істотно підвищило бойові можливості танка, хоча по надійності та зручності експлуатації Л-10 відчутно поступалася КТ-28.{{sfn|g=Л|Коломієць, Мощанский|2001|с=11}} Крім нововироблених машин, гарматою Л-10 переозброювалися танки, які надходили на Кіровський завод для ремонту. Точних даних про загальну кількість танків, озброєних гарматами Л-10, немає, однак за наявними даними можна припустити, що до 1941 року гарматою Л-10 були озброєні близько 300 танків Т-28 (з приблизно 450 що були в наявності).{{sfn|g=Л|Коломієць, Мощанский|2001|с=11}}
 
Для наведення гармати на ціль використовувалися телескопічний [[оптичний приціл|приціл]] ТОП зразка 1930 року і [[перископ]]ний приціл ПТ-1 зразка 1932 року.
Рядок 255:
 
== Експериментальні зразки ==
* '''Т-28А-2''' — один з «швидкісних» танків Т-28А, у дослідному порядку оснащений трансмісією зміненої конструкції, що дозволилодало змогу досягти швидкості за 65 км/год по шосе. Випущений восени 1936 року.
* '''Т-28ПХ''' (Т-28 підводного ходіння) — серійний танк, на який в дослідному порядку було встановлено обладнання для подолання по дну водних перешкод глибиною до 4,5 м (1937).
 
Рядок 273:
* '''152,4-мм самохідна берегова гармата''' — дослідна самохідна артилерійська установка для берегової оборони (1933). Використовувалося шасі танка Т-28. Озброєння: [[152-мм морська гармата Б-10]].{{sfn|g=Л|Холявський|1998|с=132}}
* '''[[СУ-14]]''' і '''[[СУ-14-1]]''' — самохідні артилерійські установки (1935, 1936 роки). Створені з використанням вузлів та агрегатів танків Т-28 і Т-35. Озброєння відповідно: [[203-мм гаубиця зразка 1931 (Б-4)|203-мм гаубиця Б-4]] або 152-мм морська гармата Б-10. Випущено дослідні зразки.{{sfn|g=Л|Холявський|1998|с=132}}
* '''Танк-електротральщик''' на базі Т-28 — експериментальний електротральщик для створення проходів у мінних загородженнях (1940). На танку замість головної башти встановлювалася рубка з генератором та іншим обладнанням. Генератор створював перед танком [[електромагнітне поле]] ультрависокої частоти, що дозволялодавало змогу підривати міни з електро[[детонатор]]ами. 14 квітня 1940 електротральщик пройшов успішні випробування, але з ряду причини не був запущений в серійне виробництво. Пізніше аналогічна машина проектувалася на базі танка [[КВ-1]].{{sfn|g=Л|Коломієць|2000|с=37}}
* '''[[Моторний броньовий вагон]]''' — озброєна [[бронедрезина]]. Створено з використанням агрегатів, вузлів та гарматних башт танка Т-28. Озброєння: три 76,2-мм гармати КТ-28 (або [[Л-11]], які в період Великої Вітчизняної війни були замінені на [[Ф-34]]), 8 кулеметів ДТ і 4 [[Кулемет Максима|кулемети «Максим»]]. Випущено 2 зразки.{{sfn|g=Л|Холявський|1998|с=132}}
* '''Т-112''' — дослідний середній танк, що являв собою Т-28 з підвіскою за типом важкого танка [[Т-35]]. Розроблений КБ Кіровського заводу під керівництвом [[Котін Жозеф Якович|Котіна]] 1938 року. Не вийшов зі стадії креслень.{{sfn|g=Л|Свірін|2006|с=94 — 95}}
Рядок 340:
[[20-а важка танкова бригада]] імені [[Кіров Сергій Миронович|С. М. Кірова]], озброєна танками Т-28, брала участь у бойових діях на Карельському перешийку під час [[Радянсько-фінська війна|радянсько-фінської війни 1939–1940 років]] (дані про участь у бойових діях в Карелії 10-ї {{comment|втбр|Важка танкова бригада}} не відповідають дійсності{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=114}}). У складі бригади налічувалося 105 танків Т-28, а також легкі танки [[БТ-5]] (8 шт.), [[БТ-7]] (21 шт.), вогнеметні танки БЗБ-3 (11 шт.), 20 бронеавтомобілів, численні вантажні машини і 2926 осіб особового складу.
 
У ході боїв на «[[Лінія Маннергейма|Лінії Маннергейма]]» танки Т-28 використовувалися за своїм прямим призначенням — для підтримки піхоти при прориві укріплених позицій противника. При цьому, незважаючи на те, що Т-28 створювався за вимогами початку 1930-х років, їх застосування в цілому було достатньо успішним, особливо порівняно з танками [[Т-26]] і БТ. Зокрема, Т-28 легко рухалися по снігу глибиною 80 — 90 см, добре долали рови, [[ескарп]]и та інші протитанкові загородження, вогневої потужності гармат цілком вистачало для ефективної боротьби з [[ДЗОТ|дзотами]] та навіть невеликими [[Довгочасна вогнева точка|дотами]], а безліч кулеметів дозволялодавала змогу створювати справжню зливу свинцю. Однак, разом з тим, бронювання танків не дозволялодавало змоги їм ефективно протистояти вогню протитанкової артилерії, зокрема, [[37-мм протитанкова гармата Бофорс|37-мм гармат «Бофорс»]].
 
Роль 20-ї {{comment|втбр|Важка танкова бригада}} у прориві «Лінії Маннергейма» важко переоцінити.{{sfn|g=Л|Коломієць|2000|с=53}} Завдяки вмілому та енергійному керівництву, бригада боролася набагато ефективніше інших частин. При цьому вдалося організувати хорошу координацію дій танкової бригади з іншими родами військ (правда, в її технічному здійсненні були проблеми, що часом служило причиною високих втрат). Командування РСЧА високо оцінило дії 20-ї {{comment|втбр|Важка танкова бригада}} під час Зимової війни — у квітні 1940 року Указом президії Верховної Ради СРСР бригада була нагороджена [[Орден Червоного Прапора|орденом Бойового Червоного Прапора]] та надалі іменувалася Червонопрапорною.{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=114}} 21 танкіст удостоївся звання Героя Радянського Союзу, 613 осіб були представлені до орденів та медалей.{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=114}}
Рядок 380:
|}
 
Таким чином, до початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] РСЧА мала приблизно 480 одиниць танків Т-28, з яких повністю боєздатними були порядку 250 машин (втім, проблеми із запчастинами дозволяютьдають змогу переглянути цю цифру в бік зменшення до приблизно 200 машин{{sfn|g=Л|Коломієць, Мощанский|2001|с=65}}). Більшість з них знаходилосязнаходилася в західних військових округах (КОВО, ЛВО, ЗахВО).
 
Штатно-організаційна структура підрозділів, що мпли Т-28, до початку німецько-радянської війни також зазнала суттєвих змін. Починаючи з літа 1940 року відбувався поступовий перехід автобронетанкових військ на нову схему організації — важкі танкові бригади поступово розформовувалися, а з їх особистого складу та матеріальної частини формувалися [[Танкова дивізія РСЧА|танкові дивізії]] у складі [[Механізований корпус|механізованих корпусів]]. Наприклад, та що брала участь у Зимовій війні [[20-а важка танкова бригада|20-а Червонопрапорна {{comment|втбр|Важка танкова бригада}}]] була перетворена в [[1-а танкова дивізія (1-го формування)|1-у Червонопрапорну танкову дивізію]] [[1-й механізований корпус (1-го формування)|1-го механізованого корпусу]], а частина танків з її складу була передана в [[3-а танкова дивізія (СРСР)|3-ю танкову дивізію]] того ж корпусу.{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=133}} Подібним чином перетворювалися й інші важкі танкові бригади.{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=133}}
Рядок 399:
Трофейні Т-28 застосовувалися фінською армією. Під час Зимової війни фіни захопили дві практично справні машини (зі складу 20-ї {{comment|втбр|Важка танкова бригада}}), а в серпні 1941 року — ще 10 (зі складу 107-ї {{comment|отб|Окрема танкова бригада}}). З цих машин сім були відремонтовані та введені в стрій. Одна з машин мала радянську екрановку, решта були екрановані фінами, при цьому фінська схема екранировки місцями істотно відрізнялася від радянської. Зокрема, був посилений бронезахист маски гармати (крім того, мали місце спроби переозброєння Т-28 укороченими трофейними радянськими гарматами [[76-мм дивізійна гармата зразка 1936 (Ф-22)|Ф-22]], втім, безрезультатні). Сімка Т-28 перебувала на озброєнні єдиної фінської танкової бригади, у складі якої брала участь в [[Радянсько-фінська війна (1941—1944)|бойових діях в Карелії в 1941–1944 роках]], зокрема, при обороні фінами [[Виборг]]а. Вже після виходу Фінляндії з війни, 1945 року, один Т-28 був перероблений в ремонтно-евакуаційну машину. На озброєнні фінської армії танки Т-28 стояли до 1951 року.{{sfn|g= Л|Коломієць|2000|с=74}}
 
Дані про застосування трофейних Т-28 німецькою армією практично відсутні. Збереглося всього кілька фотографій Т-28 з розпізнавальними знаками вермахту, причому, швидше за все, на них відображена одна і та ж машина. Разом з тим, у вермахті танк встиг отримати офіційне позначення&nbsp;— Panzerkampfwagen&nbsp;746&nbsp; (r).{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=167}}<ref>{{cite web|url=http://www.achtungpanzer.com/sovie.htm|title=Captured Tanks. Soviet|accessdate=2010-07-17|language=en|archiveurl=http://web.archive.org/20060517182147/www.achtungpanzer.com/sovie.htm|archivedate=2006-05-17}}</ref> Це дозволяєдає змогу припустити, що якщо ці танки і використовувалися німецькою армією в бойових діях, то їх застосування було епізодичним, а кількість використовуваних танків не перевищувалоперевищувала 10 екземплярів (найімовірніше 3&nbsp;— 4 машини). Крім того, достовірно відомо, що один технічно справний трофейний Т-28 був доставлений німцями на танковий [[Куммерсдорфський полігон|полігон у Куммерсдорфі]] та ретельно вивчений. Подальшу долю цієї машини встановити не вдалося.{{sfn|g=Л|Коломієць|2000|с=74 — 75}}
 
Один Т-28 був захоплений [[Угорщина|угорськими]] військами влітку 1941 року, проте в боях, мабуть, не використовувався.{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=167}}{{sfn|g=Л|Aksenov et al.|1997|с=11}} У січні 1945 року цей танк був захоплений частинами Червоної армії біля будівлі арсеналу в [[Будапешт]]і, де він, можливо, і стояв з 1941 року.{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=167}} Крім того, відомо про знаходження двох трофейних танків Т-28 в [[Румунія|румунській]] армії. Ці машини також були захоплені влітку 1941 року і встановлені на одній з площ [[Бухарест]]а для загального огляду.{{sfn|g=Л|Коломієць|2009|с=167}} є у деяких джерелах інформація про продаж двох танків Т-28 [[Туреччина|Туреччині]] не має яких-небудь підтверджень та швидше все не відповідає дійсності.{{sfn|g=Л|Коломієць|2000|с=75}}
Рядок 442:
 
=== Стендовий моделізм ===
Збірні пластикові моделі-копії танка Т-28 в масштабі 1:35 в різний час випускалися фірмами ICM ([[Україна]]) і Alanger ([[Росія]]),<ref>{{cite web|url=http://www.plasticmodel.ru/?page=models&itemid=1473&sid=44e6ce425dfd5ae4670d7ccadfe69d1f&rp=/%3Fpage%3Darrivals%26offset%3D210%26lang%3Dr%26sid%3Dfeee1a680d8d92259a2e5c241b8e69e4|title=Plasticmodel. Т-28 Советский Средний Танк выпуска 1936 года|publisher=???|accessdate=2010-07-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/612tWzHC7|archivedate=2011-08-19}}</ref> однак більше ці моделі не виробляються. Моделі, відлиті по одним і тим же прес-формам, відрізнялися високою якістю виготовлення (аж до опрацювання інтер'єру машин). При цьому достовірність моделей також на достатньо високому рівні, хоча присутній ряд дрібних помилок&nbsp;— нетипове відображення повітрязабірників на даху моторного відділення, невірне розташування кріплень поручневої антени, зайві ребра жорсткості біля установки кормового кулемета, тощо. Моделі варіювалися озброєнням (КТ-28 або Л-10), антенами (поручневою або штирьовою) та рядом інших параметрів, що дозволялодавало змогу, при бажанні та деякій доробці, зібрати танк конкретного року випуску.
 
Крім Т-28, фірми ICM і Alanger здійснювали також випуск моделей інженерного танка ІТ-28 на базі Т-28 (см. [[#Машини, створені на базі Т-28|вище]]). Модель у масштабі 1:35 являла собою набір деталей корпусу та ходової частини, аналогічний базовому, і додаткові елементи рубки та конструкції моста.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Т-28