Об'єднане князівство Волощини та Молдови: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
стильові правлення
Рядок 163:
Карл звернувся за порадою до прусського прем’єр-міністра [[Отто фон Бісмарк|Отто фон Бісмарка]], який порадив йому зайняти вакантний престол. Це було вигідно Німеччині, яка могла отримати союзника на південних кордонах Австрії. Навесні 1866 року Карл таємно під виглядом купецького прикажчика Лемана прибув через Австро-Угорщину до румунського кордону. Це пояснювалося тим, що Австро-Угорщина не була зацікавлена ​​у зміцненні німецького впливу біля її південних кордонів. На румунсько-австрійському кордоні «Жахлива коаліція» надала йому екіпаж, на якому він вже легітимно перетнув Об’єднане князівство. 10 травня того ж року він увійшов до Бухаресту, де безперешкодно зайняв престол. В Об’єднаному князівстві він став відомий як [[Кароль I]].
 
Відразу після складення присяги Каролем I Туреччина почала стягувати двадцятитисячне армію до кордону з Об’єднаним князівством. Після того, як Великобританія, Росія, Франція і Австрія засудили Туреччину за спробу окупувати князівство, османський султан відмовився від ідеї інтервенції в Об’єднане князівство. Восени 1866 року в Стамбулі почалися переговори між Об’єднаним князівством і Османською імперією, в результаті яких князівства бувкнязівству привласненийнадано статус «привілейованої провінції і складової частини Османської імперії». Армія князівства була обмежена 30  000 чоловік, на румунських грошах повинен був бути символ Османської імперії, домнітор не мав права засновувати державні нагороди та укладати договори з іншими державами. Єдине, чого добилося Об’єднане князівство — це визнання турецьким султаном спадковості влади домнітора.
 
=== Правління Кароля I ===
Рядок 266:
| издание = История румынского государства и права
}}</ref>. Однак три волоських і один молдовський полк не були всіма збройними силами князівства. Чисельність армії могла бути збільшена до декількох десятків тисяч чоловік за рахунок призову в армію резервних сил [3].
В Об’єднаному князівстві призову підлягали всі жителі сіл, частина городян і частина дворянства. Призивалися чоловіки у віці 20-30 років. Виняток становили селяни, батьки яких загинули або не в змозі прогодувати себе. Термін служби становив 6 років. Селяни, молоді дворяни і городяни призивалися до армії вяк якостірядові рядовихй і піхотипіхота. Стати офіцерами могли тільки дворяни<ref name="voina">{{статья
| заглавие = Военная организация
| ссылка = http://www.moldovahistory.ru/regulations5.html