Конотопська битва: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
стильові правлення |
||
Рядок 23:
== Передісторія ==
Битва відбулася у ході [[Російсько-українська війна (1658-1659)|московсько-української війни (1658–1659)]], під час періоду української історії, який прийнято називати [[Руїна|Руїною]] — періодом після смерті [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], часу [[Громадянська війна|громадянської війни]], інтервенції сусідніх з [[Україна|Україною]] держав та подальшого знищення залишків надбань минулих років [[Хмельниччина|визвольної війни]]. Протиріччя з [[Московія|Московським]] урядом, через його втручання у внутрішні справи [[Гетьманщина|Гетьманщини]], територіальні суперечки щодо завойованих [[Військо Запорозьке|Військом Запорозьким]] теренів південно-східної [[Білорусь|Білорусі]] та недотримання царатом [[Березневі статті|Переяславських
З приходом до влади, Виговський — по-перше внаслідок антисоціальної проолігархічної політики<ref>Горобець В. «Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України» К; 2009 ст.13</ref><ref>В. С. Степанков «Володарі гетьманської булави» К; 1994 ст.288-289</ref><ref>В. В. Кривошея «Козацька еліта Гетманщини» ст.133-134</ref>, по-друге через його обрання гетьманом на старшинській, а не на [[Козацька рада|генеральній раді]], що фактично означало нелегітимність його обранства, та репресії у [[Військо Запорозьке|війську]]<ref>В. В. Кривошея «Козацька еліта Гетманщини» ст.138-140</ref> — був позбавлений широкої народної та козацької підтримки<ref>В. В. Кривошея «Козацька еліта Гетманщини» ст.144-146</ref>.
Рядок 34:
=== Облога Конотопа ===
Перший штурм був невдалий. Укріплення [[Конотоп]]а не були досить міцними, та й узагалі за військово-інженерними мірками того часу місто не було фортецею; єдині укріплення — земляний вал та палісад з ровом. Втім в багатьох місцях містечко оточували болота, тож природній ландшафт дещо сприяв обороні. О п'ятій годині ранку [[21 квітня]], після
Після такого фіаско [[Трубецькой Олексій Микитович|Трубецькой]] вже не наважувався йти на прямий приступ, а натомість продовжував обстріл міста з гармат та почав засипати землею рів. Проте вночі козаки використовували той ґрунт для укріплення валів фортеці і робили вилазки та зненацька нападали на московські загони навколо міста. Постійні напади козаків змусили [[Трубецькой Олексій Микитович|Трубецького]] перенести табір війська на 10 км від міста в урочище Таборище на південній околиці села Підлипного і таким чином розділити армію між табором і військами навколо [[Конотоп]]у. За деякими оцінками тільки на облозі [[Конотоп]]у московські війська втратили близько 10000 чоловік.
| |||