Вікіпедія

Металообробні технології і верстати: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Sanya3 (обговорення | внесок)
131 432 редагування
мНемає опису редагування
Sanya3 (обговорення | внесок)
131 432 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Металообробні верстати'''. Машини, що призначені для механічної обробки металів різанням, називаються металорізальними верстатами. У машинобудуванні використовуються верстати різної конструкції і призначення. Залежно від виду обробки, що визначається схемою різання і типом застосованого [[інструмент]]у, [[верстат]]и поділяються на токарні, свердлильні, стругальні, фрезерні, протяжні, шліфувальні та інші.
 
== [[Токарна обробка]] ==
[[Файл:Токарний.JPG|thumb|300px|]]
[[ЗображенняФайл:HwacheonCentreLathe 460x1000.jpg|thumb|200px|left|Універсальний токарно-гвинторізний верстат]]
{{main|Токарна група верстатів}}
 
Токарною обробкою або точінням називається спосіб отримання деталей циліндричної форми різанням. Більшість деталей машин і механізмів є тілами обертання ([[Вал (техніка)|вали]], осі і т.п.тощо), тому точіння є одним з основних способів механічної обробки. При точінні на токарному верстаті (рис.) заготовка обертається (рух різання) назустріч різцю, який переміщується в горизонтальній площині в подовжньому і поперечному напрямках (рух подачі). Для досягнення високопродуктивних режимів різання необхідно щоб матеріал різального елементу інструмента мав велику [[твердість]], зносо- і теплостійкість, малу крихкість і достатню механічну міцність. Різальним матеріалом токарних різців на сьогодні переважно є твердосплавні пластини, металокерамічні (оксидні, оксидно-карбідні та оксидно-нітридні), композитні матеріали та полікристалічні надтверді матеріали. Застосування суцільнометалевих токарних різців з інструментальних матеріалів на сьогодні не є актуальним у зв'язку з низькою їх продуктивністю (застосовують переважно в одиничному виробництві).
 
Токарна обробка включає обточування зовнішніх поверхонь різної форми (циліндричних, конічних, фасонних), розточування отворів, підрізання торців і уступів, відрізання і розрізання металу, нарізання зовнішньої і внутрішньої різьби.
 
== [[Свердління]] і [[розточування]] ==
[[Файл:Свердління.JPG|thumb|300px|]]
[[Файл:Розточування.JPG|thumb|300px|]]
[[Файл:Drillpress.jpg|thumb|left|Вертикально-свердлильний верстат. Порушення безпеки!  — Верстатник працюе без захисних окулярів верстатника.]]
[[Свердління]] — один зі способів утворення в заготовках і деталях наскрізних і глухих отворів за допомогою [[свердло|свердла]]. Свердління виконують спіральними свердлами з високоякісної сталі, а також свердлами з різальними кромками із твердих сплавів. При роботі свердлувального верстату свердло закріплюється в [[шпиндель|шпинделі]] верстата і робить водночас обертальний рух різання і поступальний рух подачі. Деталь при цьому нерухома (рис.).
 
Рядок 20:
В разі виконання операції на розточувальному верстаті [[Деталь машини|деталь]] закріплюється на столі, який переміщується по направляючим (рух подачі). Різці розміщуються на шпинделі, який проходить через деталь (рух обертання). [[Розточувальні верстати]] бувають горизонтальні і вертикальні.
 
== [[Стругання]] ==
[[Файл:Стругання.JPG|thumb|300px|]]
 
Рядок 27:
Стругання виконується на стругальних верстатах різної конструкції. На поперечно-стругальних верстатах головний рух (рух різання) робить різець, а рух подачі – заготовка. На подовжньо-стругальних верстатах, навпаки, рух різання робить заготовка, а різець – рух подачі.
 
Стругання використовують для обробки поверхонь плит, рам, станин, кромок листів, виїмки канавок, пазів і  т. д.
 
== [[Протягування]] ==
[[Файл:Протягування.JPG|thumb|300px|]]
Протягування — операція механічної обробки, в якій використовується багатолезовий інструмент — [[протяжка]], яка являє собою переважно стержень із різальними зубцями на поверхні. Існують також круглі протяжки які нагадують коло з нанесеними різальними зубцями.
Рядок 37:
Протяжка за допомогою повзуна переміщується поступально, при цьому метал знімається малими шарами кожним зубцем протяжки. Висота зубців протяжки поступово збільшується і діаметр отвору збільшується.
 
== [[Фрезерування (матеріалообробка)|Фрезерування]] ==
 
[[Файл:Фрезерування.JPG|300px|thumb|right]]
Рядок 44:
При обертанні фреза врізається зубцями (рух різання) в заготовку, що насувається (рух подачі) на фрезу, яка знімає з поверхні заготовки кожним зубцем шар металу.
 
== [[Шліфування]] ==
[[Файл:Rotating grinder.gif|frame|left|Шліфуваний станок (круг).]]
[[Файл:Шліфування.JPG|300px|thumb|right]]
 
Шліфування — процес різанням за допомогою абразивних матеріалів ([[алмаз]], [[корунд]], [[наждак]], [[карбід бору]] і ін.). При шліфуванні гострі кромки граней зерен зрізують з поверхні тонкий шар [[метал]]у (0,05 — 0,005 мм). Мала товщина [[стружка|стружки]] і високі швидкості різання обумовлюють застосування шліфування як способу остаточної обробки, коли необхідно забезпечити високу точність і чистоту поверхні деталі, що оброблюється. При обертанні абразивний шліфувальний круг зрізує шар металу (рух різання) з деталі, що переміщується (рух подачі) відносно круга в подовжньому і поперечному напрямках (рис.).
 
[[Інструмент]], що застосовується при шліфуванні, буває двох типів:
Рядок 56:
Внаслідок високої твердості абразивних матеріалів шліфуванням можна обробляти не тільки звичайні, але й тверді матеріали — загартовану [[сталь]], металокерамічні сплави і ін. Тому шліфування можна застосовувати для заточення інструменту, доведення штампів, тонкого шліфування деталей після термічної обробки.
 
== Література ==
* ''Смирнов В. О.'', ''[[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]]'' Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2005. [[ISBN|ISBN 966-7804-90-9]]▼
== Див. також ==
* [[Amada]] - — японський виробник металообробних верстатів.
 
== Джерела ==
▲* ''Смирнов В. О.'', ''[[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]]'' Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2005. [[ISBN|ISBN 966-7804-90-9]]
 
{{tech-stub}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Металообробні_технології_і_верстати