Орзіх Марко Пилипович: відмінності між версіями

Марко Пилипович народився [[26 жовтня]] [[1925]] року в м. [[Одеса|Одесі]] в інтелігентній родині. Батько працював в органах [[НКВС]], мати - в театрі оперети. Дід був відомим діячем [[Караїми в Україні|караїмської]] громади на Півдні України<ref>[http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/litopis/Orzih.pdf Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. – 2-ге вид. – Одеса: Астропринт, 2005. ISBN 966-318-302-0.] С. 412.</ref>. Навчався в Одеській спецшколі Військово-повітряних сил СРСР. Закінчив Серпуховське військово-повітряне училище. Брав участь у бойових діях у складі штурмових авіаційних полків, учасник розгрому берлінської групи німецьких військ та [[Битва за Берлін|взяття Берліну]]. Після війни про­ходив військову службу у [[Німеччина|Німеччині]]. У [[1954]]&nbsp;р. М.&nbsp;П.&nbsp;Орзіх закінчив [[Одеський державний університет]]. Працював у прокуратурі, міліції, має звання полковника міліції. З [[1955]]&nbsp;р. за сумісництвом викладає в Юридичному інституті, а з [[1968]]&nbsp;р.&nbsp;— [[старший викладач]], [[доцент]], [[професор]], завідувач [[Кафедра (освіта)|кафедрою]]. Одночасно обіймав посади заступника декана [[факультет]]у, декана факультету університету та з часу заснування Одеської юридичної академії ([[1997]]&nbsp;р.) [[проректор]]а з міжнародних зв'язків.

Марко Пилипович нагороджений 34-ма державними нагородами СРСР та України, знаком «[[Гвардія]]», 8 грамотами-подяками Верховного Головнокомандувача Збройними Силами СРСР та іншими почесними відзнаками. Американським біографічним інститутом у [[2004]] році визнаний Людиною Року.